Відмінювання числівників

4 і БАГАТО О.в. чотирма, багатьма (А НЕ «чотирьома, багатьома»)

​

​

​

ОБИДВА, ОБИДВІ, ОБОЄ у непрямих відмінках: обох, обом, обома

​

​

​

5 – 10, на -ДЦЯТЬ, -ДЕСЯТ мають паралельні форми

​

​

​

Н. п’ять (п’ятеро) Р. п’яти (п’ятьох) Д. п’яти (п’ятьом) З. п’ять (п’ятьох) О. п’ятьма (п’ятьома) М. (на) п’яти (п’ятьох)

Н. шість Р. шести (шістьох) Д. шести (шістьом) З. шість (шістьох) О. шістьма (шістьома) М. (на) шести (шістьох)

Н. сім Р. семи (сімох) Д. семи (сімом) З. сім (сімох) О. сьома (сімома) М. (на) семи (сімох)

Н. вісім Р. восьми (вісьмох) Д. восьми (вісьмом) З. вісім (вісьмох) О. вісьма (вісьмома) М. (на) восьми (вісьмох)

УВАГА! Збірні числівники

• можна утворити лише від числівників 2 – 20 і 30 (двоє, обидва, четверо);

• за відмінювання втрачають суфікс -ер(о) і мають у непрямих відмінках такі ж форми, як і власне кількісні числівники;

• уживаються з іменниками, які:

  • є назвами істот чоловічого роду (п’ятеро пекарів, четверо вовків);

  • є назвами неістот середнього роду (троє імен);

  • є множинними іменниками (четверо воріт);

  • належать до IV відміни (семеро козенят).

​

​

​

40, 90, 100 мають лише по дві форми

​

​

​

Н.(і З. для неістот)

Сорок

дев’яносто

Сто

Р., Д., О., М.

Сорока

дев’яноста

Ста

У назвах десятків змінюється лише друга частина (-ДЕСЯТ)

​

​

​

Н. п’ятдесят Р. п’ятдесяти (п’ятдесятьох) Д. п’ятдесяти (п’ятдесятьом) З. п’ятдесят (п’ятдесятьох) О. п’ятдесятьма (п’ятдесятьома) М. (на) п’ятдесяти (п’ятдесятьох)

Н. шістдесят Р. шістдесяти (шістдесятьох) Д. шістдесяти (шістдесятьом) З. шістдесят (шістдесятьох) О. шістдесятьма (шістдесятьома) М. (на) шістдесяти (шістдесятьох)

Н. сімдесят Р. сімдесяти (сімдесятьох) Д. сімдесяти (сімдесятьом) З. сімдесят (сімдесятьох) О. сімдесятьма (сімдесятьома) М. (на) сімдесяти (сімдесятьох

Н. вісімдесят Р. вісімдесяти (вісімдесятьох) Д. вісімдесяти (вісімдесятьом) З. вісімдесят (вісімдесятьох) О. вісімдесятьма (вісімдесятьома) М. (на) вісімдесяти (вісімдесятьох)

У назвах сотень змінюються обидві частини

​

​

​

Н. п’ятсот Р. п’ятисот Д. п’ятистам З. п’ятсот О. п’ятьмастами (п’ятьомастами) М. (на) п’ятистах

Н. шістсот Р. шестисот Д. шестистам З. шістсот О. шістьмастами (шістьомастами) М. (на) шестистах

Н. сімсот Р. семисот Д. семистам З. сімсот О. сьомастами (сімомастами) М. (на) семистах

Н. вісімсот Р. восьмисот Д. восьмистам З. вісімсот О. вісьмастами (вісьмомастами) М. (на) восьмистах

ЗАУВАЖТЕ! У назвах сотень:

• Р.в. -СОТ (а не «-ста»);

• паралельні форми має лише форма О.в.;

• НЕ пишемо м’який знак.

​

​

​

НУЛЬ, ТИСЯЧА, МІЛЬЙОН, МІЛЬЯРД як відповідні іменники

​

​

​

У кількісних складених числівниках відмінюється кожне слово за своїм типом

​

​

​

Н. тисяча шістсот двадцять сім Р. тисячі шестисот двадцяти (двадцятьох) семи (сімох) Д. тисячі шестистам двадцяти (двадцятьом) семи (сімом) З. тисячу шістсот двадцять (двадцятьох) сім (сімох) О. тисячею шістьмастами (шістьомастами) двадцятьма (двадцятьома) сьома (сімома) М. (на) тисячі шестистах двадцяти (двадцятьох) семи (сімох) УВАГА! Не можна змішувати паралельні форми: двадцяти п’яти, двадцятьох п’ятьох (а не «двадцятьох п’яти»)

​

​

​

Порядкові числівники змінюються за родами, відмінками, числами (як прикметники): сто двадцять сьомий, сто двадцять сьомого

Дробові числівники Чисельник дробу – як кількісний (2, 3, 4 – Н.в. множ.; 5 і далі – Р.в. множ.), Знаменник – як порядковий: Н. шість восьмих, дві треті Р. шести восьмих, двох третіх Д. шести восьмим, двом третім З. шість восьмих, дві треті О. шістьма восьмими, двома третіми М. (на) шести восьмих, двох третіх 1,9 (одна ціла і дев’ять десятих) – змішане число Півтора, півтори, півтораста НЕ відмінюються.