Правопис сумнівних голосних

(Е, И, І)
1. У префіксах:
​
​
ПРЕ
ПРІ
ПРИ
1.= «дуже» пречудовий, препоганий
лише в трьох словах (і похідних від них): прізвище, прізвисько, прірва, прірвистий
1.Наближення: приходити
1.запозичення зі старослов’янської (переважно церковні): преосвящество, преподобний, престол, презирство
1.Приєднання: прибудувати
​
1.Неповнота дії: причинити
​
​
1.Результат дії
​
​
УВАГА! Прежовтий і прижовклий Престарий і пристарілий (хоч може бути будинок престарілих) і пристаркуватий Прегіркий і пригірклий Привільний і превільний
 Будьте уважні до значення слів! Орієнтуйтеся на -Л-
​
2. У коренях:
​
​
Е
И
​
у буквосполученнях -ЕРЕ- , -ЕЛЕ-
 мерехтіти, шелест;
якщо при зміні слова відбувається чергування з і або нулем звука: попелястий – попіл, вітер – вітру; вичісувати – чесати;
запам’ятайте слова: левада, леміш, серпанок, тремтіти, плекати, чепурний, меткий, метушня, шелюга.
у буквосполученнях -РИ- , -ЛИ- гриміти, глитати;
у коренях –БИР-, -ДИР- , -ПИР- , -МИР- , -СТИЛ-, якщо далі чуємо наголошений А:
 заберу – забирАю, задер – задирАю, запер – запирАю, не вмер – не вмирАю, застелю – застилАю;
у дієприслівниках (що роблячи? що зробивши?): думаючи, написавши;
запам’ятайте слова: минулий, шинель, кишеня, кирея, лиман, цимбали.
​
ПЕРЕВІРЯЙТЕ НАГОЛОСОМ!
терплячий, бо тЕрпимо
зупинятися, бо зупИнка
3. У суфіксах:
​
Е
И
у пестливих словах: донечка, вишенька, ріднесенький
(КРІМ вуличка, паличка, горличка);
-ен(я), -енн(я) в іменниках середнього роду; у дієприкметниках: цуценя, каченя, вивчення, мислення; спечений, вражений, зосереджений;
-ев- в іменниках, які НЕ означають матеріал або результат праці: марево (=міраж)
у словах із суфіксом -ищ(е); часто – згрубілість: бабище, хмарище, вогнище, урвище, становище;
-ин(а) в іменниках жіночого роду; у присвійних прикметниках (чий? чия? чиї?): Вінниччина, Київщина, середина; матусин, доньчині;
-ив- в іменниках, які означають результат праці чи матеріал: вариво, печиво, прядиво;
-ик- в іменниках чоловічого роду й похідних від них: кущик, дощик, кошичок, дощичок
 -інь в іменниках; орієнтуйтеся на Ь: широчінь, далечінь
​
4. И чи І в закінченнях:
у словах, які стоять у множині, завжди І: дощі, миші, ножі, плечі;
в іменниках жіночого роду І в родовому, давальному, місцевому відмінках: круча, нема кручі, даю кручі, на кручі;
у прикметниках і дієприкметниках орієнтуйтеся на питання: кращий (який?), кращі (які?), на кращій (на якій?).
​
Префікс пре- треба писати в усіх словах рядка: пр..гарний, пр..хильний, пр..мружений, пр..солодкий пр..зирство, пр..давній, пр..близний, пр..тихнути пр..стол, пр..подобний, пр..мудрий, пр..кордонник пр..непорочний, пр..бережний, пр..старкуватий, пр..сумний пр..пишний, пр..злий, пр..милий, пр..мужній
Префікс при- треба писати в усіх словах рядка: пр..земкуватий, пр..бережний, пр..буток пр..ярок, пр..везений, пр..славний пр..жовклий, пр..солодкий, пр..сісти пр..тихий, приміський, пр..чинити пр..в’язати, пр..високий, пр..ахкувати

Last modified 4yr ago

1. У префіксах:
ПРЕ	ПРІ	ПРИ
1. = «дуже» пречудовий, препоганий	лише в трьох словах (і похідних від них): прізвище, прізвисько, прірва, прірвистий	1. Наближення: приходити
1. запозичення зі старослов’янської (переважно церковні): преосвящество, преподобний, престол, презирство	1. Приєднання: прибудувати
1. Неповнота дії: причинити
1. Результат дії
УВАГА! Прежовтий і прижовклий Престарий і пристарілий (хоч може бути будинок престарілих) і пристаркуватий Прегіркий і пригірклий Привільний і превільний	Будьте уважні до значення слів! Орієнтуйтеся на -Л-
2. У коренях:
Е	И
у буквосполученнях -ЕРЕ- , -ЕЛЕ- мерехтіти, шелест; якщо при зміні слова відбувається чергування з і або нулем звука: попелястий – попіл, вітер – вітру; вичісувати – чесати; запам’ятайте слова: левада, леміш, серпанок, тремтіти, плекати, чепурний, меткий, метушня, шелюга.	у буквосполученнях -РИ- , -ЛИ- гриміти, глитати; у коренях –БИР-, -ДИР- , -ПИР- , -МИР- , -СТИЛ-, якщо далі чуємо наголошений А: заберу – забирАю, задер – задирАю, запер – запирАю, не вмер – не вмирАю, застелю – застилАю; у дієприслівниках (що роблячи? що зробивши?): думаючи, написавши; запам’ятайте слова: минулий, шинель, кишеня, кирея, лиман, цимбали.

терплячий, бо тЕрпимо	зупинятися, бо зупИнка
3. У суфіксах:
Е	И
у пестливих словах: донечка, вишенька, ріднесенький (КРІМ вуличка, паличка, горличка); -ен(я), -енн(я) в іменниках середнього роду; у дієприкметниках: цуценя, каченя, вивчення, мислення; спечений, вражений, зосереджений; -ев- в іменниках, які НЕ означають матеріал або результат праці: марево (=міраж)	у словах із суфіксом -ищ(е); часто – згрубілість: бабище, хмарище, вогнище, урвище, становище; -ин(а) в іменниках жіночого роду; у присвійних прикметниках (чий? чия? чиї?): Вінниччина, Київщина, середина; матусин, доньчині; -ив- в іменниках, які означають результат праці чи матеріал: вариво, печиво, прядиво; -ик- в іменниках чоловічого роду й похідних від них: кущик, дощик, кошичок, дощичок
-інь в іменниках; орієнтуйтеся на Ь: широчінь, далечінь
4. И чи І в закінченнях: у словах, які стоять у множині, завжди І: дощі, миші, ножі, плечі; в іменниках жіночого роду І в родовому, давальному, місцевому відмінках: круча, нема кручі, даю кручі, на кручі; у прикметниках і дієприкметниках орієнтуйтеся на питання: кращий (який?), кращі (які?), на кращій (на якій?).