Comment on page

Складні випадки визначення частин мови

Порада
Коментарі
Приклади
прийменник = «ПРИ ІМЕННИКові»
 Прийменник пов’язаний із іменною частиною мови (іменником, прикметником, числівником, займенником).

 Установити цей зв’язок допоможе питання.

 Якщо пов’язаний із дієсловом, – це прислівник.


Неподалік (чого?) пагорба росло дерево (пагорб – іменник; «при ньому» → прийменник неподалік).

 Хлопець стояв неподалік (неподалік – прислівник).

сполучник «сполучає»
Сполучник поєднує (сполучає) однорідні члени речення та частини складного речення.

 Щоб відрізнити сполучник у підрядному реченні від сполучного слова (займенника чи прислівника), пробуємо перетворити речення на питальне; якщо така заміна можлива – сполучне слово (займенник, прислівник), якщо ні – сполучник.

 Якщо слово ЩО можна замінити словами ЯКИЙ, ЯКА, ЯКЕ, ЯКІ – це займенник; якщо ні – сполучник.


Друг і подруга почали навчатися(і – сполучник).

 Чи радився ти з друзями, коли варто починати готуватися до ЗНО (коли – прислівник; можна перетворити на питальне речення: Коли варто починати готуватися до ЗНО?).

 Якби ти раніше почав готуватися до ЗНО, то мав би кращий результат (якби – сполучник, це речення не можна перетворити на питальне).

 Бачу друга, що готується до ЗНО (що – займенник; можна замінити на …який готується до ЗНО).

 Я знаю, що я нічого не знаю (що – сполучник).
частка (при дієслові)
Частка в реченні найчастіше пов’язана з дієсловом, вона надає йому додаткових значень.
Не буду писати. Хотів би писати. (не, би – частки).
можна, треба, потрібно, слід, варто, неможливо, повинен
Це присудкові прислівники. Вони незмінні й уживаються в структурі складеного дієслівного присудка.
Варто прочитати цю книгу (варто – прислівник).
навіть, уже, таки
Це обмежувально-видільні частки.
Я робитиму це навіть тоді, коли хтось проти (навіть – частка).
вигук (етикетні слова)
Вигуками є не лише звуконаслідування: кукуріку! ха-ха-ха!; заклики, сигнали: цить! тс-с!; вираження почуттів і переживань: ах! ой! ого!, а й слова зі сфери мовного етикету: будь ласка! на добраніч! дякую! алло!
Перепрошую, я не хотів цього робити (перепрошую – вигук).
Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ Між нами є щось таке, ніби приязнь. Не можна думати, що ти нічого не вартий. Для мене це принципове питання. Я не здатен на підлість. Без минулого немає майбутнього.
Частки НЕМАЄ в реченні Завжди хотів навчитися радіти крізь сльози. Розум за гроші не купиш. Зробити б це завдання якнайшвидше! Робила ж усе якісно. От де правильна відповідь!
Вигук є в реченні Нізащо на це не погоджуйтеся! Варто бути мудрішими. Навіть не просіть! Вона ж це не схвалить. Перепрошую, ніхто не питав вашої думки.

Розділ 5 - Previous

Принципи поділу на частини мови

Next - Розділ 6

Іменник як частина мови

Last modified 4yr ago

Порада	Коментарі	Приклади
прийменник = «ПРИ ІМЕННИКові»	Прийменник пов’язаний із іменною частиною мови (іменником, прикметником, числівником, займенником). Установити цей зв’язок допоможе питання. Якщо пов’язаний із дієсловом, – це прислівник.	Неподалік (чого?) пагорба росло дерево (пагорб – іменник; «при ньому» → прийменник неподалік). Хлопець стояв неподалік (неподалік – прислівник).
сполучник «сполучає»	Сполучник поєднує (сполучає) однорідні члени речення та частини складного речення. Щоб відрізнити сполучник у підрядному реченні від сполучного слова (займенника чи прислівника), пробуємо перетворити речення на питальне; якщо така заміна можлива – сполучне слово (займенник, прислівник), якщо ні – сполучник. Якщо слово ЩО можна замінити словами ЯКИЙ, ЯКА, ЯКЕ, ЯКІ – це займенник; якщо ні – сполучник.	Друг і подруга почали навчатися(і – сполучник). Чи радився ти з друзями, коли варто починати готуватися до ЗНО (коли – прислівник; можна перетворити на питальне речення: Коли варто починати готуватися до ЗНО?). Якби ти раніше почав готуватися до ЗНО, то мав би кращий результат (якби – сполучник, це речення не можна перетворити на питальне). Бачу друга, що готується до ЗНО (що – займенник; можна замінити на …який готується до ЗНО). Я знаю, що я нічого не знаю (що – сполучник).
частка (при дієслові)	Частка в реченні найчастіше пов’язана з дієсловом, вона надає йому додаткових значень.	Не буду писати. Хотів би писати. (не, би – частки).
можна, треба, потрібно, слід, варто, неможливо, повинен	Це присудкові прислівники. Вони незмінні й уживаються в структурі складеного дієслівного присудка.	Варто прочитати цю книгу (варто – прислівник).
навіть, уже, таки	Це обмежувально-видільні частки.	Я робитиму це навіть тоді, коли хтось проти (навіть – частка).
вигук (етикетні слова)	Вигуками є не лише звуконаслідування: кукуріку! ха-ха-ха!; заклики, сигнали: цить! тс-с!; вираження почуттів і переживань: ах! ой! ого!, а й слова зі сфери мовного етикету: будь ласка! на добраніч! дякую! алло!	Перепрошую, я не хотів цього робити (перепрошую – вигук).