Лайфхаки з української мови
  • Introduction
  • Розділ 1
    • Зміст
    • Вступне слово
    • Абетка
    • Слова з літерою Ґ
    • Транскрипція
    • Класифікація звуків
    • Голосні звуки
    • Приголосні звуки
    • Складні випадки вимови звукосполук
    • Чергування
    • Чергування у – в, і – й
    • Наголос
  • Розділ 2
    • Правопис сумнівних голосних
    • Лексикологія
    • Пароніми
    • Ознаки іншомовних слів
    • Українські відповідники до іншомовних слів
  • Розділ 3
    • Спрощення в групах приголосних
    • Подовження та подвоєння приголосних
  • Розділ 4
    • Будова слова
    • Способи словотворення
  • Розділ 5
    • Принципи поділу на частини мови
    • Складні випадки визначення частин мови
  • Розділ 6
    • Іменник як частина мови
    • Рід відмінюваних іменників із нульовим закінченням
    • Рід невідмінюваних іменників
  • Розділ 7
    • Родовий відмінок
    • Давальний відмінок
    • Знахідний відмінок
    • Орудний відмінок
    • Місцевий відмінок
    • Кличний відмінок
    • Творення та відмінювання імен по батькові
    • Відмінювання географічних назв
    • Іменники на означення осіб чоловічої та жіночої статі
  • Розділ 8
    • Прикметник
    • Ступені порівняння прикметників
    • Творення присвійних прикметників
    • Творення прикметників за допомогою суфіксів -ов-, -ев- (-єв-)
    • Творення прикметникових форм від географічних назв
    • Відмінювання прикметників
    • Займенник
  • Розділ 9
    • Числівник
    • Відмінювання числівників
    • Зв’язок числівників із іменниками
  • Розділ 10
    • Дієслово та його форми
    • Особові закінчення дієслів
    • Творення форм наказового способу
    • Дієприкметник
    • Дієприслівник
  • Розділ 11
    • Головні члени речення
    • Другорядні члени речення
    • Пряма мова
    • Заміна прямої мови на непряму
  • Розділ 12
    • Класифікація речень
  • Розділ 13
    • Розділові знаки в простому ускладненову реченні
    • Відокремлені члени речення
    • Означення (ОЗ) й означуване слово (ОС)
    • Прикладка
    • Вставні та вставлені конструкції
    • Звертання
    • Типові помилки в словосполученнях і реченнях
  • Розділ 14
    • Складнопідрядні речення
    • Розділові знаки у складнопідрядному та складносурядному реченнях
  • Розділ 15
    • Розділові знаки у безполучниковому складному реченні
  • Розділ 16
    • Стилі сучасної української літературної мови
    • Способи зв’язку речень у тексті
    • Контрольний список до власного висловлення у форматі ЗНО
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Розділ 5

Складні випадки визначення частин мови

Порада

Коментарі

Приклади

прийменник = «ПРИ ІМЕННИКові»

Прийменник пов’язаний із іменною частиною мови (іменником, прикметником, числівником, займенником). Установити цей зв’язок допоможе питання. Якщо пов’язаний із дієсловом, – це прислівник.

Неподалік (чого?) пагорба росло дерево (пагорб – іменник; «при ньому» → прийменник неподалік). Хлопець стояв неподалік (неподалік – прислівник).

сполучник «сполучає»

Сполучник поєднує (сполучає) однорідні члени речення та частини складного речення. Щоб відрізнити сполучник у підрядному реченні від сполучного слова (займенника чи прислівника), пробуємо перетворити речення на питальне; якщо така заміна можлива – сполучне слово (займенник, прислівник), якщо ні – сполучник. Якщо слово ЩО можна замінити словами ЯКИЙ, ЯКА, ЯКЕ, ЯКІ – це займенник; якщо ні – сполучник.

Друг і подруга почали навчатися(і – сполучник). Чи радився ти з друзями, коли варто починати готуватися до ЗНО (коли – прислівник; можна перетворити на питальне речення: Коли варто починати готуватися до ЗНО?). Якби ти раніше почав готуватися до ЗНО, то мав би кращий результат (якби – сполучник, це речення не можна перетворити на питальне). Бачу друга, що готується до ЗНО (що – займенник; можна замінити на …який готується до ЗНО). Я знаю, що я нічого не знаю (що – сполучник).

частка (при дієслові)

Частка в реченні найчастіше пов’язана з дієсловом, вона надає йому додаткових значень.

Не буду писати. Хотів би писати. (не, би – частки).

можна, треба, потрібно, слід, варто, неможливо, повинен

Це присудкові прислівники. Вони незмінні й уживаються в структурі складеного дієслівного присудка.

Варто прочитати цю книгу (варто – прислівник).

навіть, уже, таки

Це обмежувально-видільні частки.

Я робитиму це навіть тоді, коли хтось проти (навіть – частка).

вигук (етикетні слова)

Вигуками є не лише звуконаслідування: кукуріку! ха-ха-ха!; заклики, сигнали: цить! тс-с!; вираження почуттів і переживань: ах! ой! ого!, а й слова зі сфери мовного етикету: будь ласка! на добраніч! дякую! алло!

Перепрошую, я не хотів цього робити (перепрошую – вигук).

Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ Між нами є щось таке, ніби приязнь. Не можна думати, що ти нічого не вартий. Для мене це принципове питання. Я не здатен на підлість. Без минулого немає майбутнього.

Частки НЕМАЄ в реченні Завжди хотів навчитися радіти крізь сльози. Розум за гроші не купиш. Зробити б це завдання якнайшвидше! Робила ж усе якісно. От де правильна відповідь!

Вигук є в реченні Нізащо на це не погоджуйтеся! Варто бути мудрішими. Навіть не просіть! Вона ж це не схвалить. Перепрошую, ніхто не питав вашої думки.

PreviousПринципи поділу на частини мовиNextІменник як частина мови

Last updated 6 years ago

Was this helpful?