Значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм.
Головна значуща спільна частина споріднених слів, що виражає їхнє лексичне значення.
Значуща частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм.
Змінна значуща частина слова, що стоїть переважно в його кінці та виражає граматичне значення.
Щоб правильно поділити слова на морфеми (значущі частини – корінь, префікс, суфікс, закінчення, основу), спочатку визначаємо корінь, добираючи спільнокореневі слова, потім – закінчення (змінюємо слово; змінна частина й буде закінченням).
Увага! Слід відрізняти спільнокореневі слова від слів із омонімічними коренями (мають інше лексичне значення).
Наприклад, слова вода, водний, водогін – спільнокореневі, а слова друг, дружній, другий – ні (слово другий має інше значення).
Основа – частина слова без закінчення, що виражає лексичне значення слова
У незмінних словах закінчення не буває!
Отже, не мають закінчень:
1. Прислівники: гарно, добре, увечері (-о, -е, -і тут – суфікси).
2. Дієприслівники: танцюючи, зробивши, прибігши (суфікси -ючи, -вши, -ши).
3. Інфінітив: танцювати, робити (-ти тут – суфікс).
4. Незмінювані іншомовні слова: пюре, какаду, метро (усе слово – корінь).
Зауважте!
В інфінітивах голосний, що стоїть між коренем і суфіксом -ти – теж суфікс. Наприклад, морфемна будова слова жати: корінь -ж-, суфікс -а-, суфікс -ти.
Різновидом суфікса є постфікс -ся(- сь), що стоїть у кінці дієслів: пишатися, хвилюватися (-ся – постфікс, різновид суфікса).