Лайфхаки з української мови
  • Introduction
  • Розділ 1
    • Зміст
    • Вступне слово
    • Абетка
    • Слова з літерою Ґ
    • Транскрипція
    • Класифікація звуків
    • Голосні звуки
    • Приголосні звуки
    • Складні випадки вимови звукосполук
    • Чергування
    • Чергування у – в, і – й
    • Наголос
  • Розділ 2
    • Правопис сумнівних голосних
    • Лексикологія
    • Пароніми
    • Ознаки іншомовних слів
    • Українські відповідники до іншомовних слів
  • Розділ 3
    • Спрощення в групах приголосних
    • Подовження та подвоєння приголосних
  • Розділ 4
    • Будова слова
    • Способи словотворення
  • Розділ 5
    • Принципи поділу на частини мови
    • Складні випадки визначення частин мови
  • Розділ 6
    • Іменник як частина мови
    • Рід відмінюваних іменників із нульовим закінченням
    • Рід невідмінюваних іменників
  • Розділ 7
    • Родовий відмінок
    • Давальний відмінок
    • Знахідний відмінок
    • Орудний відмінок
    • Місцевий відмінок
    • Кличний відмінок
    • Творення та відмінювання імен по батькові
    • Відмінювання географічних назв
    • Іменники на означення осіб чоловічої та жіночої статі
  • Розділ 8
    • Прикметник
    • Ступені порівняння прикметників
    • Творення присвійних прикметників
    • Творення прикметників за допомогою суфіксів -ов-, -ев- (-єв-)
    • Творення прикметникових форм від географічних назв
    • Відмінювання прикметників
    • Займенник
  • Розділ 9
    • Числівник
    • Відмінювання числівників
    • Зв’язок числівників із іменниками
  • Розділ 10
    • Дієслово та його форми
    • Особові закінчення дієслів
    • Творення форм наказового способу
    • Дієприкметник
    • Дієприслівник
  • Розділ 11
    • Головні члени речення
    • Другорядні члени речення
    • Пряма мова
    • Заміна прямої мови на непряму
  • Розділ 12
    • Класифікація речень
  • Розділ 13
    • Розділові знаки в простому ускладненову реченні
    • Відокремлені члени речення
    • Означення (ОЗ) й означуване слово (ОС)
    • Прикладка
    • Вставні та вставлені конструкції
    • Звертання
    • Типові помилки в словосполученнях і реченнях
  • Розділ 14
    • Складнопідрядні речення
    • Розділові знаки у складнопідрядному та складносурядному реченнях
  • Розділ 15
    • Розділові знаки у безполучниковому складному реченні
  • Розділ 16
    • Стилі сучасної української літературної мови
    • Способи зв’язку речень у тексті
    • Контрольний список до власного висловлення у форматі ЗНО
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Розділ 7

Іменники на означення осіб чоловічої та жіночої статі

ЗАПАМ’ЯТАЙ!

Алмати — алматинець, алматинка; Ассирія — ассирієць, ассирійка; Афіни — афінянин, афінянка; Башкирія — башкир (башкирець), башкирка; Бельгія — бельгієць, бельгійка; Бенгалія — бенгалець, бенгалка; Білорусь — білорус, білоруска; Болгарія — болгарин, болгарка; Бразилія — бразилець, бразилійка; Варшава — варшав’янин, варшав’янка; Вінниця — вінничанин, вінничанка; Волга — волжанин, волжанка; Волинь — волинець, волинка (і волинянин, волинянка); Голландія — голландець, голландка; Греція — грек, грекиня (рідше – гречанка)[Мовознавці радять не вживати форм «гречанка», «датчанин, датчанка»]; Дагестан — дагестанець, дагестанка; Данія — данець, данка (рідше – датчанин, датчанка); Індія — індієць (заст. індус), індійка (заст. індуска); Ірак — іракець, жителька Іраку; Іран — іранець, іранка; Італія — італієць (заст. таліянець, тальянець), італійка (заст. таліянка, тальянка); Камчатка — камчадал, камчадалка; Кенія — кенієць, кенійка; Київ — киянин, киянка; Китай — китаєць, китаянка (а не «китайка»); Кіпр — кіпрянин (кіпріот), кіпрянка (кіпріотка); Литва — литовець, литовка; Марокко — марокканець, марокканка; Нідерланди — нідерландець, нідерландка (те саме, що голландець, голландка); Німеччина — німець, німкеня; Одеса — одесит, одеситка; Полісся — поліщук, поліщучка; Польща — поляк, полька (полячка); Рим — римлянин, римлянка; Сибір — сибіряк, сибірячка; Таллінн — талліннець, талліннка; Угорщина — угорець (мадяр), угорка (мадярка); Україна — українець, українка; Філіппіни — філіппінець, філіппінка; Фінікія — фінікієць, фінікійка (і фінікіянин, фінікіянка); Фінляндія — фін, фінка (народ, основне населення Фінляндії); фінляндець, фінляндка (жителі Фінляндії); Франція — француз, француженка; Хорватія — хорват, хорватка; Чехія — чех, чешка; Чилі — чилієць, чилійка; Швейцарія — швейцарець, швейцарка; Швеція — швед, шведка; Шрі-Ланка — шріланкієць, шріланкійка.

Увага! Індіанці — індійці — індуси.

  • Індіанець, індіанка — загальна назва корінного населення Америки, крім ескімосів.

  • Індієць, індійка — загальна назва всього корінного населення Індії та Пакистану.

  • Індус, індуска — заст. назва, те саме, що індійці; послідовники індуїзму, панівної релігії в Індії.

PreviousВідмінювання географічних назвNextПрикметник

Last updated 6 years ago

Was this helpful?