Заміна прямої мови на непряму
1 | | |
Пряма мова – розповідне речення | | Слова автора – головне речення, пряма мова – підрядне |
Я сказав йому повчально: «Географію завжди треба, сину, добре знати». | Він сказав синові, що географію завжди треба добре знати. | |
2 | | |
Пряма мова – спонукальне речення | | 1. Слова автора – головне речення, пряма мова – підрядне.
2. Інфінітив |
«Робіть, як ми домовились», – порадив Гаврило. | 1. Гаврило порадив, щоб робили, як вони домовилися.
2. Гаврило порадив робити, як вони домовилися. | |
3 | | |
Пряма мова – питальне речення | | Слова автора – головне речення, пряма мова – підрядне |
«Хто це робитиме? – спитав він.
«Що це значить?» – спитала вона.
«Куди ти йдеш?» – спитав Андрій.
«Де це буде?» – спитала вона.
«Оце й усе?» – сумно спитав він. | Він спитав, хто це робитиме. Вона спитала, що це значить. Андрій спитав, куди він іде. Вона спитала, де це буде. Він сумно спитав, чи це й усе. | |
ПАМ’ЯТАЙ! | | |
Після непрямого запитання знак питання не ставиться. | | |
ЗВЕРНИ УВАГУ |
У непрямій мові опускають вигуки, повторення, іноді – вставні слова, частки, а звертання або опускають, або роблять підметами чи додатками. |
Порівняй «Тату, добридень!» – сказав я йому, спинившись.
Я, спинившись, привітався до тата. |
Last modified 4yr ago