Розділові знаки у складнопідрядному та складносурядному реченнях

Знак
Правило
Приклади
​
 між частинами складносурядного (сполучники і; й; та; та й; також; ні-ні; ані-ані; не тільки…, а й; як…, так і; а; але; проте; зате; однак; або; чи; або-або; чи-чи; то-то; не то - не то; чи то - чи то; хоч-хоч й ін.) і складнопідрядного (сполучники бо; через те, що; тому, що; що; як; ніби; мов; наче; нібито; мовбито; хоч; дарма що; незважаючи на те, що; якби; якщо; коли б; як тільки; щоб; аби; як тільки й ін.) речень.
 Цвітуть картоплі, і мак по них цвіте (О. Гончар).

 Моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани (Л. Костенко).
БЕЗ

 1. Між частинами складного речення, з’єднаними одиничним сполучником, якщо вони мають спільне слово (найчастіше – обставина, також спільними можуть бути частки, вставні слова) або речення.
 Вдосвіта знов загули на морозі сосни і закричали півні на горищах (Г. Тютюнник).
 …Поніс Гонта дітей своїх, щоб ніхто не бачив, де він синів поховає і як Гонта плаче (Т. Шевченко).
 2. Між частинами складного речення, з’єднаними одиничним сполучником, якщо речення питальне, спонукальне чи окличне.
 Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М. Рильський).
 Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка? (М. Стельмах).
​
​
​
​
​
 Між ускладненими або далекими за змістом частинами.
 Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи (Марко Вовчок)
​
 Якщо друга частина виражає висновок чи наслідок того, про що йдеться в першій частині й вимовляється з підкресленою інтонацією.
 Настане час – і піде все в архів (Л. Костенко).
 Коли їм сумно – хай вони сумують (Л. Костенко).
УВАГА!
​
​
 1. Якщо в складному реченні збігаються два сполучники, кома між ними ставиться тільки тоді, коли частину, яка починається другим сполучником, можна опустити («викинути») без шкоди для всього речення. Порівняйте:

Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися… (М. Коцюбинський).
Мама каже, що коли уві сні літається, значить, росте він, росте! (М. Стельмах).
 2. Кома також не ставитиметься, якщо перший сполучник протиставний та (=але), а, але, зате, проте, однак: Мій біль бринить, зате коли сміюся, То сміх мій рветься джерелом на волю (О. Теліга).
​
​
«Підступне» слово ЯК
​
​
Кома
немає коми
​
 1. У зворотах як завжди, як звичайно, як і раніше, як правило, як виняток, як (мов) навмисне, як (наче) один: Всі, як один, повертали голови до дверей (М. Коцюб.) 2. Якщо порівняльний зворот із як можна перетворити на підрядне речення: Я квітку не можу зірвати, бо їй, як [болить] людині, болить (В. Сосюра). 3. Не забувайте про прикладку з обставинним відтінком!
 1. У сталих висловах холодний як (мов) лід, білий як сніг, блідий як (наче) стіна, почервонів як рак, упав як підкошений, зробив як слід, роби як хочеш, дивиться як баран (теля) на нові ворота: Як муха в окропі вертишся цілий день (Панас Мирний). 2. Між підметом і присудком: А голос у дівчини як тої скрипки спів. Ти вся була як щастя птиця.
​

Last modified 4yr ago

Знак	Правило	Приклади
	між частинами складносурядного (сполучники і; й; та; та й; також; ні-ні; ані-ані; не тільки…, а й; як…, так і; а; але; проте; зате; однак; або; чи; або-або; чи-чи; то-то; не то - не то; чи то - чи то; хоч-хоч й ін.) і складнопідрядного (сполучники бо; через те, що; тому, що; що; як; ніби; мов; наче; нібито; мовбито; хоч; дарма що; незважаючи на те, що; якби; якщо; коли б; як тільки; щоб; аби; як тільки й ін.) речень.	Цвітуть картоплі, і мак по них цвіте (О. Гончар). Моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани (Л. Костенко).
БЕЗ	1. Між частинами складного речення, з’єднаними одиничним сполучником, якщо вони мають спільне слово (найчастіше – обставина, також спільними можуть бути частки, вставні слова) або речення.	Вдосвіта знов загули на морозі сосни і закричали півні на горищах (Г. Тютюнник). …Поніс Гонта дітей своїх, щоб ніхто не бачив, де він синів поховає і як Гонта плаче (Т. Шевченко).
2. Між частинами складного речення, з’єднаними одиничним сполучником, якщо речення питальне, спонукальне чи окличне.	Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М. Рильський). Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка? (М. Стельмах).

	Між ускладненими або далекими за змістом частинами.	Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи (Марко Вовчок)
	Якщо друга частина виражає висновок чи наслідок того, про що йдеться в першій частині й вимовляється з підкресленою інтонацією.	Настане час – і піде все в архів (Л. Костенко). Коли їм сумно – хай вони сумують (Л. Костенко).
УВАГА!
1. Якщо в складному реченні збігаються два сполучники, кома між ними ставиться тільки тоді, коли частину, яка починається другим сполучником, можна опустити («викинути») без шкоди для всього речення. Порівняйте: Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися… (М. Коцюбинський). Мама каже, що коли уві сні літається, значить, росте він, росте! (М. Стельмах). 2. Кома також не ставитиметься, якщо перший сполучник протиставний та (=але), а, але, зате, проте, однак: Мій біль бринить, зате коли сміюся, То сміх мій рветься джерелом на волю (О. Теліга).
«Підступне» слово ЯК
Кома	немає коми
1. У зворотах як завжди, як звичайно, як і раніше, як правило, як виняток, як (мов) навмисне, як (наче) один: Всі, як один, повертали голови до дверей (М. Коцюб.) 2. Якщо порівняльний зворот із як можна перетворити на підрядне речення: Я квітку не можу зірвати, бо їй, як [болить] людині, болить (В. Сосюра). 3. Не забувайте про прикладку з обставинним відтінком!	1. У сталих висловах холодний як (мов) лід, білий як сніг, блідий як (наче) стіна, почервонів як рак, упав як підкошений, зробив як слід, роби як хочеш, дивиться як баран (теля) на нові ворота: Як муха в окропі вертишся цілий день (Панас Мирний). 2. Між підметом і присудком: А голос у дівчини як тої скрипки спів. Ти вся була як щастя птиця.