Іменник як частина мови

Визначення Іменник – самостійна змінна частина мови, яка має значення предметності й відповідає на питання хто? що?

Лексико-граматичні категорії:назви істот (назви людей і тварин, міфологічних істот, померлих, карт, шахових фігур) і неістот (назви сукупності людей чи тварин, мікроорганізмів);загальні (узагальнена назва предмета, пишуться з малої літери) та власні назви (індивідуальна назва особи чи предмета, пишуться з великої літери),конкретні (сполучаються з власне кількісними числівниками) й абстрактні (не сполучаються з власне кількісними числівниками);одиничні й збірні (мають форму тільки однини),речовинні (позначають однорідну за складом речовину). Граматичні категорії: рід (чоловічий, жіночий (може бути і спільний), середній); число (однина, множина); відмінок (називний – прямий; родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний – непрямі).