Класифікація речень

Критерій

Види речень

Особливості

Приклади

1. За метою висловлювання

розповідні

стверджують або заперечують дію

Я буду вчитися. Я не планую вчитися.

питальні

виражають питання до всього речення або до його окремих частин

Чи буду я вчитися? Навіщо планувати?

​

спонукальні

виражають наказ, пораду, прохання чи побажання

Учися! Сядь і вчися.

​

2. За емоційним забарвленням

окличні

вимовлені з сильним почуттям, є знак оклику

Я так хочу вчитися! Люблю тебе до божевілля!

неокличні

немає знака оклику

​

​

Будьте уважні! Не кожне речення зі знаком оклику – спонукальне. Наприклад, речення: Як добре вчитися! – окличне та розповідне, але НЕ спонукальне.

​

​

​

3. За будовою

прості

одна граматична основа

Я хочу вчитися. Буду прагнути кращого. Весна.

складні

дві й більше граматичні основи

Я хочу вчитися, але мені заважають лінощі. Буду прагнути кращого завжди, ніхто мені не завадить. Весна, і радощі, й свобода.

​

4. За складом граматичної основи

односкладні

• головний член співвідносний із підметом

один головний член називні

Прегарний ранок.

• головний член співвідносний із присудком

означено-особові («Я, ТИ, МИ, ВИ»)

Знаю основні правила. Пригадай усі правила. Працюємо наполегливо над згадуванням правил. Будете ще працювати над собою.

​

неозначено-особові («ВОНИ»)

Про мої успіхи ще складуть легенди. Працювали наполегливо. Тут кують знання.

​

​

узагальнено-особові («УСІ», прислів’я/приказки)

Лупайте сю скалу! Не кажи «не вмію», а кажи «навчуся». Лежачого не б’ють.

​

​

безособові (займенник не підставляється)

Мені зле. Радісно знати. Треба працювати. Написано гарно. Світає.

​

​

двоскладні

є і підмет, і присудок

​

​

УВАГА! Якщо поруч із цим головним членом (підметом) є обставина, то таке речення – двоскладне неповне (питання до обставини ставлять тільки від присудка, тож, хоч його формально ніби й нема, він усе ж мислиться з контексту, його просто пропустили). Тому щойно ви підкреслили в реченні один головний член, що нагадує підмет, перевірте, чи нема при ньому обставини. Якщо її немає – це односкладне називне речення. Якщо ж є – це двоскладне неповне речення. Наприклад, речення Наприкінці навчання – щастя є двоскладним неповним (на пропущений присудок у ньому вказує обставина «наприкінці»), а речення Прегарний ранок – односкладне називне.

​

​

​

5. За наявністю чи відсутністю необхідних членів

повні

містить усі необхідні для розуміння змісту члени

Поезія – це завжди неповторність.

неповні

пропущені члени речення відновлюються з попередньої репліки (діалогічні); ситуації (ситуативні); контексту (контекстуальні) / зрозумілі без відновлення (еліптичні)

«Куди йдеш?» – На море (діалогічне). Вібрує телефон – Алло! (ситуативне). Донька росла. Розумнішала (контекстуальне). На морі сонце (еліптичне).

​

6. За наявністю чи відсутністю другорядних членів

поширені

мають один або більше другорядних членів

Усі невтомно працювали над цікавим завданням.

непоширені

не містять другорядних членів

Розпочався день. Я бив байдики. Усі вони працювали.

​

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Звертання і вставні/вставлені конструкції не є членами речення, тому за умов відсутності другорядних членів речення зі звертаннями та вставними словами є непоширеними.

​

​

​

7. За наявністю чи відсутністю ускладнювальних компонентів

ускладнені

містять:

1. звертання;

2. вставні/вставлені компоненти;

3. однорідні члени речення;

4. відокремлені члени речення:

   • додатки;

   • означення;

   • обставини.

Дорогий друже, не припускайся помилок. Отже, це не спрацювало. Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні. Усі, на відміну від мене, люблять морозиво. Малюнок, намальований хлопчиком, розчулив мене. Гарно відпочивши, слід працювати.

неускладнені

не містять ускладнювальних компонентів

Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі.

​