Класифікація речень

Критерій
Види речень
Особливості
Приклади
 1. За метою висловлювання
 розповідні
 стверджують або заперечують дію
 Я буду вчитися. Я не планую вчитися.
 питальні
 виражають питання до всього речення або до його окремих частин
 Чи буду я вчитися? Навіщо планувати?
​
 спонукальні
 виражають наказ, пораду, прохання чи побажання
 Учися! Сядь і вчися.
​
 2. За емоційним забарвленням
 окличні
 вимовлені з сильним почуттям, є знак оклику
 Я так хочу вчитися! Люблю тебе до божевілля!
 неокличні
 немає знака оклику
​
​
 Будьте уважні! Не кожне речення зі знаком оклику – спонукальне. Наприклад, речення: Як добре вчитися! – окличне та розповідне, але НЕ спонукальне.
​
​
​
 3. За будовою
 прості
 одна граматична основа
 Я хочу вчитися. Буду прагнути кращого. Весна.
 складні
 дві й більше граматичні основи
 Я хочу вчитися, але мені заважають лінощі. Буду прагнути кращого завжди, ніхто мені не завадить. Весна, і радощі, й свобода.
​
 4. За складом граматичної основи
 односкладні
головний член співвідносний із підметом
 один головний член

 називні
 Прегарний ранок.
головний член співвідносний із присудком
 означено-особові
 («Я, ТИ, МИ, ВИ»)
 Знаю основні правила. Пригадай усі правила. Працюємо наполегливо над згадуванням правил. Будете ще працювати над собою.
​
 неозначено-особові
 («ВОНИ»)
 Про мої успіхи ще складуть легенди. Працювали наполегливо. Тут кують знання.
​
​
 узагальнено-особові
 («УСІ», прислів’я/приказки)
 Лупайте сю скалу! Не кажи «не вмію», а кажи «навчуся». Лежачого не б’ють.
​
​
 безособові
 (займенник не підставляється)
 Мені зле. Радісно знати. Треба працювати. Написано гарно. Світає.
​
​
 двоскладні
 є і підмет, і присудок
​
​
 УВАГА! Якщо поруч із цим головним членом (підметом) є обставина, то таке речення – двоскладне неповне (питання до обставини ставлять тільки від присудка, тож, хоч його формально ніби й нема, він усе ж мислиться з контексту, його просто пропустили). Тому щойно ви підкреслили в реченні один головний член, що нагадує підмет, перевірте, чи нема при ньому обставини. Якщо її немає – це односкладне називне речення. Якщо ж є – це двоскладне неповне речення.
 Наприклад, речення Наприкінці навчання – щастя є двоскладним неповним (на пропущений присудок у ньому вказує обставина «наприкінці»), а речення Прегарний ранок – односкладне називне.
​
​
​
 5. За наявністю чи відсутністю необхідних членів
 повні
 містить усі необхідні для розуміння змісту члени
 Поезія – це завжди неповторність.
 неповні
 пропущені члени речення відновлюються з попередньої репліки (діалогічні); ситуації (ситуативні); контексту (контекстуальні) / зрозумілі без відновлення (еліптичні)
 «Куди йдеш?» – На море (діалогічне). Вібрує телефон – Алло! (ситуативне). Донька росла. Розумнішала (контекстуальне). На морі сонце (еліптичне).
​
 6. За наявністю чи відсутністю другорядних членів
 поширені
 мають один або більше другорядних членів
 Усі невтомно працювали над цікавим завданням.
 непоширені
 не містять другорядних членів
 Розпочався день. Я бив байдики. Усі вони працювали.
​
 ПАМ’ЯТАЙТЕ! Звертання і вставні/вставлені конструкції не є членами речення, тому за умов відсутності другорядних членів речення зі звертаннями та вставними словами є непоширеними.
​
​
​
 7. За наявністю чи відсутністю ускладнювальних компонентів
 ускладнені
 містять:
1.звертання;
2.вставні/вставлені компоненти;
3.однорідні члени речення;
4.відокремлені члени речення:
додатки;
означення;
обставини.
 Дорогий друже, не припускайся помилок. Отже, це не спрацювало. Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні. Усі, на відміну від мене, люблять морозиво. Малюнок, намальований хлопчиком, розчулив мене. Гарно відпочивши, слід працювати.
 неускладнені
 не містять ускладнювальних компонентів
 Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі.
​

Last modified 4yr ago

Критерій	Види речень	Особливості	Приклади
1. За метою висловлювання	розповідні	стверджують або заперечують дію	Я буду вчитися. Я не планую вчитися.
питальні	виражають питання до всього речення або до його окремих частин	Чи буду я вчитися? Навіщо планувати?
спонукальні	виражають наказ, пораду, прохання чи побажання	Учися! Сядь і вчися.
2. За емоційним забарвленням	окличні	вимовлені з сильним почуттям, є знак оклику	Я так хочу вчитися! Люблю тебе до божевілля!
неокличні	немає знака оклику
Будьте уважні! Не кожне речення зі знаком оклику – спонукальне. Наприклад, речення: Як добре вчитися! – окличне та розповідне, але НЕ спонукальне.
3. За будовою	прості	одна граматична основа	Я хочу вчитися. Буду прагнути кращого. Весна.
складні	дві й більше граматичні основи	Я хочу вчитися, але мені заважають лінощі. Буду прагнути кращого завжди, ніхто мені не завадить. Весна, і радощі, й свобода.
4. За складом граматичної основи	односкладні головний член співвідносний із підметом	один головний член називні	Прегарний ранок.
головний член співвідносний із присудком	означено-особові («Я, ТИ, МИ, ВИ»)	Знаю основні правила. Пригадай усі правила. Працюємо наполегливо над згадуванням правил. Будете ще працювати над собою.
неозначено-особові («ВОНИ»)	Про мої успіхи ще складуть легенди. Працювали наполегливо. Тут кують знання.
узагальнено-особові («УСІ», прислів’я/приказки)	Лупайте сю скалу! Не кажи «не вмію», а кажи «навчуся». Лежачого не б’ють.
безособові (займенник не підставляється)	Мені зле. Радісно знати. Треба працювати. Написано гарно. Світає.
двоскладні	є і підмет, і присудок
УВАГА! Якщо поруч із цим головним членом (підметом) є обставина, то таке речення – двоскладне неповне (питання до обставини ставлять тільки від присудка, тож, хоч його формально ніби й нема, він усе ж мислиться з контексту, його просто пропустили). Тому щойно ви підкреслили в реченні один головний член, що нагадує підмет, перевірте, чи нема при ньому обставини. Якщо її немає – це односкладне називне речення. Якщо ж є – це двоскладне неповне речення. Наприклад, речення Наприкінці навчання – щастя є двоскладним неповним (на пропущений присудок у ньому вказує обставина «наприкінці»), а речення Прегарний ранок – односкладне називне.
5. За наявністю чи відсутністю необхідних членів	повні	містить усі необхідні для розуміння змісту члени	Поезія – це завжди неповторність.
неповні	пропущені члени речення відновлюються з попередньої репліки (діалогічні); ситуації (ситуативні); контексту (контекстуальні) / зрозумілі без відновлення (еліптичні)	«Куди йдеш?» – На море (діалогічне). Вібрує телефон – Алло! (ситуативне). Донька росла. Розумнішала (контекстуальне). На морі сонце (еліптичне).
6. За наявністю чи відсутністю другорядних членів	поширені	мають один або більше другорядних членів	Усі невтомно працювали над цікавим завданням.
непоширені	не містять другорядних членів	Розпочався день. Я бив байдики. Усі вони працювали.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Звертання і вставні/вставлені конструкції не є членами речення, тому за умов відсутності другорядних членів речення зі звертаннями та вставними словами є непоширеними.
7. За наявністю чи відсутністю ускладнювальних компонентів	ускладнені	містять: 1. звертання; 2. вставні/вставлені компоненти; 3. однорідні члени речення; 4. відокремлені члени речення: додатки; означення; обставини.	Дорогий друже, не припускайся помилок. Отже, це не спрацювало. Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні. Усі, на відміну від мене, люблять морозиво. Малюнок, намальований хлопчиком, розчулив мене. Гарно відпочивши, слід працювати.
неускладнені	не містять ускладнювальних компонентів	Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі.