Класифікація речень

Критерій
Види речень
Особливості
Приклади
 1. За метою висловлювання
 розповідні
 стверджують або заперечують дію
 Я буду вчитися. Я не планую вчитися.
 питальні
 виражають питання до всього речення або до його окремих частин
 Чи буду я вчитися? Навіщо планувати?
​
 спонукальні
 виражають наказ, пораду, прохання чи побажання
 Учися! Сядь і вчися.
​
 2. За емоційним забарвленням
 окличні
 вимовлені з сильним почуттям, є знак оклику
 Я так хочу вчитися! Люблю тебе до божевілля!
 неокличні
 немає знака оклику
​
​
 Будьте уважні! Не кожне речення зі знаком оклику – спонукальне. Наприклад, речення: Як добре вчитися! – окличне та розповідне, але НЕ спонукальне.
​
​
​
 3. За будовою
 прості
 одна граматична основа
 Я хочу вчитися. Буду прагнути кращого. Весна.
 складні
 дві й більше граматичні основи
 Я хочу вчитися, але мені заважають лінощі. Буду прагнути кращого завжди, ніхто мені не завадить. Весна, і радощі, й свобода.
​
 4. За складом граматичної основи
 односкладні
головний член співвідносний із підметом
 один головний член

 називні
 Прегарний ранок.
головний член співвідносний із присудком
 означено-особові
 («Я, ТИ, МИ, ВИ»)
 Знаю основні правила. Пригадай усі правила. Працюємо наполегливо над згадуванням правил. Будете ще працювати над собою.
​
 неозначено-особові
 («ВОНИ»)
 Про мої успіхи ще складуть легенди. Працювали наполегливо. Тут кують знання.
​
​
 узагальнено-особові
 («УСІ», прислів’я/приказки)
 Лупайте сю скалу! Не кажи «не вмію», а кажи «навчуся». Лежачого не б’ють.
​
​
 безособові
 (займенник не підставляється)
 Мені зле. Радісно знати. Треба працювати. Написано гарно. Світає.
​
​
 двоскладні
 є і підмет, і присудок
​
​
 УВАГА! Якщо поруч із цим головним членом (підметом) є обставина, то таке речення – двоскладне неповне (питання до обставини ставлять тільки від присудка, тож, хоч його формально ніби й нема, він усе ж мислиться з контексту, його просто пропустили). Тому щойно ви підкреслили в реченні один головний член, що нагадує підмет, перевірте, чи нема при ньому обставини. Якщо її немає – це односкладне називне речення. Якщо ж є – це двоскладне неповне речення.
 Наприклад, речення Наприкінці навчання – щастя є двоскладним неповним (на пропущений присудок у ньому вказує обставина «наприкінці»), а речення Прегарний ранок – односкладне називне.
​
​
​
 5. За наявністю чи відсутністю необхідних членів
 повні
 містить усі необхідні для розуміння змісту члени
 Поезія – це завжди неповторність.
 неповні
 пропущені члени речення відновлюються з попередньої репліки (діалогічні); ситуації (ситуативні); контексту (контекстуальні) / зрозумілі без відновлення (еліптичні)
 «Куди йдеш?» – На море (діалогічне). Вібрує телефон – Алло! (ситуативне). Донька росла. Розумнішала (контекстуальне). На морі сонце (еліптичне).
​
 6. За наявністю чи відсутністю другорядних членів
 поширені
 мають один або більше другорядних членів
 Усі невтомно працювали над цікавим завданням.
 непоширені
 не містять другорядних членів
 Розпочався день. Я бив байдики. Усі вони працювали.
​

Розділ 11 - Previous

Заміна прямої мови на непряму

Next - Розділ 13

Розділові знаки в простому ускладненову реченні

Last modified 3yr ago

Copy link