# Дієслово та його форми

 Визначення **Дієслово** – самостійна частина мови, яка означає дію або стан і відповідає на питання що робити? що зробити? й ін. Граматичні категорії: вид (доконаний, недоконаний), перехідність/неперехідність, спосіб (дійсний, умовний, наказовий), час (минулий, теперішній, майбутній), особа (перша, друга, третя однини й множини), стан (активний, пасивний), рід (чоловічий, жіночий, середній), число (однина, множина), відмінок (для дієприкметників). 5 дієслівних форм: 1) неозначена форма (інфінітив);\
 2\) особові (способові) форми;\
 3\) безособова форма;\
 4\) дієприкметник;\
 5\) дієприслівник. **Дієслова вимагають від залежних іменників чи займенників відповідної відмінкової форми:** вчити чогось, а НЕ «вчити чомусь», опанувати що, а НЕ «опанувати чим» і под. **Активні дієприкметники теперішнього часу** в сучасній українській літературній мові **вживаються обмежено**. **Безособові форми на -но, -то** виражають результативну дію без зазначення її виконавця