Означення (ОЗ) й означуване слово (ОС)

ОС, ОЗ.	Стіл, застелений червоним сукном, стояв посеред кімнати.
ОЗ ОС.	Застелений червоним сукном стіл стояв посеред кімнати.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!Перед непоширеними означеннями, що стоять наприкінці речення, ставиться, як правило, тире.
Тире стоятиме зокрема й тоді, якщо ОЗ виражене інфінітивом і перед ним можна вставити а саме: Це вже звичка в мене така – поговорити! (Б. Харчук). Примітка. Якщо перед ОЗ, вираженим інфінітивом, не можна вставити а саме, воно НЕ відокремлюється (Лунає команда рушати).

ВИНЯТКИ (ОЗ, ОС):
1. ОС = особовий займенник (навіть пропущений).	Щасливі, ми співали. Невідомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся (М. Стельм.).
2. ОЗ відділене від ОС іншими членами речення.	Осяяний сонцем, перед нами розкривався зовсім новий світ (О. Довж.).
3. ОЗ має обставинний відтінок (можна поставити питання чому?, а перед означенням – слова будучи, бувши).	Стомлена з дороги, дівчинка заснула.
4. ОЗ виражене іменником у непрямих відмінках.	Вийшов з хати дід Грицай, в одній сорочці, в крамних синіх штанях (І. Неч.-Лев.).
5. Перед ОС уже є означення. Примітка. Якщо перед ОС немає означення, то відокремлення залежить від бажання автора.	Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Укр.). Огні переможні, урочі прорізали темряву ночі. Огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі.