Лексикологія

Визначення Лексика (від гр. lexis – слово) – словниковий склад мови, сукупність усіх слів, що вживаються в мові. Лексикою також називають окремі шари або групи слів, сукупність слів, які вживаються письменником у його творах. Лексикологія вивчає словниковий склад мови: значення слів (лексем), їхнє походження та вживання. Основою лексичного значення є поняття. Поняття – узагальнене відображення у свідомості властивостей предметів і явищ дійсності. У своєму лексичному значенні слово узагальнює ознаки цілого класу предметів, явищ, формує поняття про них. Одне лексичне значення може передаватися не лише словом, а й стійким словосполученням, висловом. Лексичне значення слова – це його внутрішнє значення (те, що слово називає), тобто реальний зміст, який закріплений досвідом народу. Воно передає співвіднесеність слова з предметами, явищами, процесами, відношеннями реальної дійсності та поняттями про них і властиве повнозначним словам, індивідуальне для кожного слова.

ГРУПИ СЛІВ У ЛЕКСИЦІ

Ознаки	Назви груп слів	Приклади
За значенням:
за кількістю значень	однозначні багатозначні	мірошник, диктант, парта, Дніпро голова, урок, земля, команда
за характером значень	з прямим значенням з переносним значенням	ідуть люди, летить птах, хвіст кота час іде, летить, хвіст колони, комети
за співвідношенням змісту (лексичного значення) і зовнішньої форми	синоніми антоніми омоніми пароніми	сміятися, реготати широко – вузько, початок – кінець гриф – гриф, ніс —ніс, обід – обід уява , уявлення, дружній, дружний
За походженням:
споконвічна українська лексика (питома, незапозичена)	слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови власне українські	довгий, везти, діти, холодний, зима, день, кузня, ярина, метелик, жіноцтво, мрія, несамохіть
запозичена лексика	зі старослов’янської з інших слов’янських із неслов’янських мов	уста, совість, глава зичити, млин, завод, декабрист фантазія, соло, чабан, імпічмент
За вживанням:
за активністю вживання (за часом утворення і вживання слів у мовленні, з погляду сучасності лексики)	активного вжитку пасивного запасу: застарілі слова (архаїзми та історизми) неологізми (загальномовні та авторcькі)	земля, вода, сонце, ліс, поле, вогонь, око, машина, дорога, гривня, надія шуйця, десниця, вої, чадо, ланити, піїт ясир, комірне, волость, повіт, кибалка драйвер, менеджер, рейджерство припутень (І. Драч), щодуші (Ліна Костенко), брунькоцвіт (П.Тичина)
за сферою вживання: загальновживані незагальновживані	діалектні професійні жаргонізми арготизми	теревенити, торік кукуля, монятися, крумплі, коц курсив, на-гора, файл круто, облом, універ, на халяву
за стилістичними властивостями	нейтральні, немарковані (міжстильові) стилістично марковані (забарвлені)	право, стежити, вниз, вода, день, багато, великий, тільки, куди, ліс, ненечка, преамбула, вищезазначений, психушка, зодчий, політизований
за емоційним забарвленням	нейтральні емоційні	двадцять, вони, пишу, робота, гарненький, вітрюга

Синонімом до слова світлина є слово: галявина день фотографія люстра всесвіт