Розділові знаки у безполучниковому складному реченні

Знак	Ознаки БСР	Підказка	Приклади
інтонація	смислові зв’язки
	переліку	одночасність, послідовність чи спільність дії	1. Частини БСР віддалені за змістом. 2. Речення поширені, усередині вже мають розділові знаки.	1. Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови (Т. Шевченко). 2. То ж дикий терен, при дорозі зростивши листячко лапате, почав під каменем суворим гаряче місце колупати; скрутивши пружно стебла гнучі, він ліз, і рив, забувши втому (А.Малишко).
	пояснювальна	друге речення доповнює, розкриває, пояснює, конкретизує зміст першого; друге речення вказує на причину дії першого	1. Друга частина БСР пояснює, доповнює першу, розкриває її зміст. 2. Друга частина БСР вказує на причину, підставу того, про що говориться в першій частині. 3. У першій частині є дієслова знати, чути, бачити, розуміти, вирішувати, дивуватися, дивитися, які вимагають доповнення свого змісту в наступній частині.	1. Серце забилося радісно: ми під’їжджали до моря. 2. Рибалки майже не полювали: звірі й птахи жили на острові вільно. 3. Глянь, моя мила: зорі повисли над Дніпром (П. Тичина).
	зіставлення	зіставлення, протиставлення, причини й наслідку, умови, порівняння, часу, зміна подій, висновок	1. При зіставленні чи протиставленні. 2.При швидкій зміні подій чи несподіваному наслідку. 3. Якщо в першій частині зазначається час, умова, наслідок того, про що говориться в другій частині. 4. Якщо зміст другої частини порівнюється зі змістом першої.	1. На небі сонце – серед нив я (М. Коцюбинський). – Зіставлення. Ще сонячні промені сплять – досвітні вогні вже горять (Леся Українка). – Різке протиставлення. 2. Рано вдарили морози – ліс знову зазеленів. 3. Прийшов ранок – збудились дороги (час). Дмитра день без снігу – ще не буде зими (умова). Грім гримить – земля тремтить (причина й наслідок). 4. Подивилась ясно – заспівали скрипки (П. Тичина).