Голосні звуки

Звуки
Вимова
Скоромовки для тренування вимови
[а], [у]
чітко, виразно в усіх позиціях; у ненаголошеній позиції ніколи НЕ скорочуються, не переходять в інші звуки
Гей, малий, скажи малому:
 Хай малий малому скаже,
 Хай малий теля прив’яже!

 Бук бундючивсь перед дубом,
 Тряс над дубом бурим чубом.
 Дуб пригнув за чуба бука –
 Буде букові наука.
[о]
1. Виразно, чітко під наголосом;
2. Ніколи не переходить у звук [а];
3. У ненаголошеній позиції перед наголошеним складом зі звуками [у] або [і] наближається до [у]: [оу], наприклад, [гоулу́бка], [соуб’і́]
 Винятки:
 [о] є сполучним голосним у складних словах, наприклад, [одноку́рсник];
у словах іншомовного походження, наприклад, [абсол'у́тниǐ];
у префіксах до-, недо-, о-, об-, про-, роз-, наприклад, [розссу́нути]
 Хитру сороку
 Спіймати морока,
 А на сорок сорок
 сорок морок.

 Йшов журавлик на лужок,
 вбрався в жовтий кожушок.
 Кажуть бджілка и жучок:
 - Дуже гарний кожушок.
[і]
1. Чітко, виразно майже в усіх позиціях
2. У деяких словах на початку слова з наближенням до [и]:
 [іинод'і], [іинколи], [іиншиǐ], [іинде], [іин'іǐ]
Два стоноги, дві стоніжки
 Захотіли грати в сніжки,
 Тільки ж як
 Ліпити сніжки –
 Рук нема,
 Одні лиш ніжки.
[е], [и]
1. Чітко, виразно в більшості позицій (особливо під наголосом);
2. У ненаголошеній позиції – з наближенням: [еи], [ие], наприклад, [зиема́], [стеипи́]
 НЕМАЄ наближення:
наприкінці слів: [жва́виǐ]; [по́ле]
на початку слова після паузи: [еконо́м’іка]
Перепел підпадьомкає,
 Перепелиха перепелу підпідпадьомкує;
 Перепелиха перепелу і перепелисі переперепідпідпадьомкує.

 Ой весела Василинка,
 Василинка – веселинка.

Last modified 4yr ago

Звуки	Вимова	Скоромовки для тренування вимови
[а], [у]	чітко, виразно в усіх позиціях; у ненаголошеній позиції ніколи НЕ скорочуються, не переходять в інші звуки	Гей, малий, скажи малому: Хай малий малому скаже, Хай малий теля прив’яже! Бук бундючивсь перед дубом, Тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув за чуба бука – Буде букові наука.
[о]	1. Виразно, чітко під наголосом; 2. Ніколи не переходить у звук [а]; 3. У ненаголошеній позиції перед наголошеним складом зі звуками [у] або [і] наближається до [у]: [оу], наприклад, [гоулу́бка], [соуб’і́] Винятки: [о] є сполучним голосним у складних словах, наприклад, [одноку́рсник]; у словах іншомовного походження, наприклад, [абсол'у́тниǐ]; у префіксах до-, недо-, о-, об-, про-, роз-, наприклад, [розссу́нути]	Хитру сороку Спіймати морока, А на сорок сорок сорок морок. Йшов журавлик на лужок, вбрався в жовтий кожушок. Кажуть бджілка и жучок: - Дуже гарний кожушок.
[і]	1. Чітко, виразно майже в усіх позиціях 2. У деяких словах на початку слова з наближенням до [и]: [іинод'і], [іинколи], [іиншиǐ], [іинде], [іин'іǐ]	Два стоноги, дві стоніжки Захотіли грати в сніжки, Тільки ж як Ліпити сніжки – Рук нема, Одні лиш ніжки.
[е], [и]	1. Чітко, виразно в більшості позицій (особливо під наголосом); 2. У ненаголошеній позиції – з наближенням: [еи], [ие], наприклад, [зиема́], [стеипи́] НЕМАЄ наближення: наприкінці слів: [жва́виǐ]; [по́ле] на початку слова після паузи: [еконо́м’іка]	Перепел підпадьомкає, Перепелиха перепелу підпідпадьомкує; Перепелиха перепелу і перепелисі переперепідпідпадьомкує. Ой весела Василинка, Василинка – веселинка.