На лексичному рівні в ньому вживається все словникове багатство української мови. Художньо-літературне мовлення багате на епітети, метафори, порівняння й ін. зображувальні засоби. Із певною художньою метою можуть уживатися діалектна та професійна лексика, фразеологізми. Художній стиль послуговується різними типами речень за будовою, метою висловлювання, за відношенням змісту речення до дійсності.
| трагедія, комедія, драма, роман, повість, оповідання, новела, поема, вірш й ін. | | **Офіційно-діловий** – це мова ділових паперів, що використовуються в офіційному спілкуванні між державами, установами, приватною особою і установою і регулюють їх ділові взаємини | регулювання офіційно-ділових відносин |Лексика стилю здебільшого нейтральна, уживається в прямому значенні. Залежно від того, яку саме галузь суспільного життя обслуговує офіційно-діловий стиль, він може містити суспільно-політичну, професійно-виробничу, науково-термінологічну лексику. Синтаксис стилю характеризується вживанням речень різної будови з прямим порядком слів; запроваджується поділ тексту на пункти, підпункти.
| закон, кодекс, устав, наказ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт, інструкція, лист, список, перелік, накладна тощо, а також виступи на зборах, наради, прес-конференції, бесіди з діловими партнерами | | **Науковий** – різновид літературної мови, що обслуговує сферу й потреби науки | пізнання та інформування мовців | Точність, логічність, інформативна насиченість, об’єктивність й аргументованість викладу, відсутність образності. Широке використання науково-термінологічної лексики, слів із абстрактним значенням і слів іншомовного походження. Членування тексту на розділи, підрозділи, параграфи, введення формул, таблиць, діаграм. | Дисертація, монографія, наукова стаття, підручник, посібник, анотація тощо. | | **Публіцистичний (стиль масової інформації, стиль мас-медіа)** – це функціональний різновид літературної мови, яким послуговуються в засобах масової інформації (газетах, часописах, пропагандистських виданнях) | обговорення, відстоювання і пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, формування відповідної громадської думки, сприяння суспільному розвитку | популярний, чіткий виклад, орієнтований на швидке сприймання повідомлень, на стислість і зрозумілість інформації, використання суспільно політичної лексики: державність, громадянин, поступ, єдність, національна ідея, актуальність тощо. Типовими є емоційно забарвлені слова, риторичні запитання, повтори, фразеологічні одиниці, що зумовлюють емоційний вплив слова. Тон мовлення пристрасний, оцінний. | виступ, нарис, публіцистична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія, репортаж | | **Розмовний** – обслуговує офіційне й неофіційне спілкування людей, їх побутові потреби | обмін інформацією, думками, враженнями, прохання чи надання допомоги, виховний вплив | широке використання побутової лексики, фразеологізмів, емоційно забарвлених і просторічних слів, звертань, вставних слів і словосполучень, неповних речень. Для розмовно-побутового мовлення характерне порушення літературних норм, уживання русизмів, вульгаризмів, жаргонізмів, неправильна вимова слів. | | | **Конфесійний** – стильовий різновид української мови, що обслуговує релігійні потреби суспільства | вплив на душевні переживання людини | Мова багата на епітети, порівняння, метафори, слова з переносним значенням. Для підкреслення урочистості використовуються речення зі зворотним порядком слів, поширені повтори слів. | Біблія, житія, апокрифи, проповіді, послання, молитви, тлумачення Святого Письма |