Головні члени речення

Головні члени речення
​
Підмет
Присудок
 Способи вираження простого підмета: іменна частина мови (найчастіше – іменник, займенник), інша частина мови в значенні іменника):
Кохана спить (прикметник → іменник).
Шість ділиться на три (числівник → іменник).
Жити – це щастя. І кожне оте його «цілуй!» відлунювало в серці (інфінітив, дієслово → іменник).
«Немає» – слово, як полин, гірке (присудковий прислівник → іменник).
Гучне «ура» покотилося по місту (вигук → іменник).
 Способи вираження простого дієслівного присудка:
1.
способове дієслово або аналітична форма:
 Ігор прийшов.
 Будемо чекати Оленку.
2.
Фразеологізм: Вони зуби з’їли на цьому.
 Способи вираження складеного підмета:
1.
Слово з кількісним значенням + іменник:
 Двоє друзів заснули. Кілька друзів заснули.
2.
«Хтось із кимось» (присудок у множині!):
 Друг із подругою заснули.
 Друг із подругою заснув.
3.
«Хтось із них»: Хтось із друзів заснув.
4.
Два займенники: Усі ми заснули.
5.
Фразеологізм*: Бити байдики – це ледарювати.
6.
Складна назва*: Чумацький Шлях – сузір’я
7.
Цитата*: «Ще не вмерла України…» – линуло в залі.

* Примітка. Академічне мовознавство розглядає ці моделі як лексикалізовані сполуки в позиції простого підмета.
 Складений іменний присудок: дієслово-зв’язка
 (бути, становити, ставати, робитися, здаватися, називатися, вважатися, залишатися…)
 +
 іменна частина
 (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієприкметник) Приклади:
 Вона є студенткою. Вона студентка.
 Він зробився невидимим.

 Складений дієслівний присудок: допоміжні дієслова/короткі прикметники/присудкові прислівники
 (стати, почати, могти, хотіти, намагатися, продовжувати… / певен, ладен, згоден, рад, готов, годен… / треба, можна, доцільно, необхідно…)
 +
 інфінітив Приклади:
 Ігор почав уже щось розуміти.
 Про футбол він згоден говорити цілий день.
 Можна працювати відразу.
УВАГА!
​
 Правильно визначений підмет можна замінити займенниками він, вона, воно, вони. Якщо така заміна неможлива, це не підмет, а інший член речення.

 Порівняймо такі речення:

 Інститут розташований на бульварі Тараса Шевченка.
 Інститут збудовано.

 У першому реченні слово «інститут» – підмет, бо я можу сказати ВІН розташований на бульварі Тараса Шевченка, а в другому – така заміна неможлива; правильно буде сказати ЙОГО збудовано, отже, тут «інститут» – не підмет, це додаток.
 Не кожен інфінітив вказує на наявність складеного дієслівного присудка. Для того щоб не плутатися, потрібно аналізувати діяча й послідовність дії або дій.

 Якщо діяч один, а дія одночасна – це складений дієслівний присудок. Якщо діячі різні або дії виконуються послідовно – це простий дієслівний присудок, а інфінітив є обставиною, додатком чи означенням. Порівняймо такі речення:

 Я хочу спати.
 Дівчина пішла плавати.
 Лунає команда рушати.
 Вас просили почекати.

Розділ 10 - Previous

Дієприслівник

Next - Розділ 11

Другорядні члени речення

Copy link