Транскрипція

Визначення Транскрипція – фонетичний запис, що передає на письмі вимову звуків зі змінами, яких вони зазнають у процесі мовлення.

У транскрипції НЕМАЄ великих літер, усі слова пишуться з малої. Букв Я, Ю, Є, Ї, Щ, Ь та апострофа у звуковому записі НЕ вживають, використовують додаткові позначки:

[ ]

звук, слово чи текст, які транскрибують, беруть у квадратні дужки

[$$\acute{о}$$]

якщо слово має більше ніж один склад, над відповідним голосним ставлять наголос

[$$зуб$$], [$$з\acute{у}би$$]

[$$т:$$]

подовжені та подвоєні приголосні позначають двокрапкою

[$$жи^ет:\acute{а}$$]

[$$р′$$]

м’якість приголосного позначають за допомогою скісної рисочки вгорі після нього

[$$р′\acute{і}чка$$]

[$$м′$$]

знак [$$\,′\,$$] означає напівпом’якшення приголосного

[$$м′\acute{і}сто$$]

[$$\,j\,$$]

$$=$$[$$й$$]: позначення приголосного [$$й$$], що використовують із метою уникнення двозначності надбуквеного знака

[$$jод$$] $$=$$ [$$йод$$]

[$$\widehat{\,\,}$$]

для позначення злитої вимови африкат

[$$\widehat{дж}м′іл′$$], [$$\widehat{дз}′в′ін$$]

[$$ў$$], [$$ǐ$$]

для позначення нескладових (напівголосних– напівприголосних) звуків

[$$ǐшоў$$] (йшов)

[$$е^{и}$$], [$$и^е$$], [$$о^{у}$$]

маленькі літери збоку вгорі вказують, до якого звука наближається звучання

[$$се^{и}л\acute{о}$$], [$$зи^{е}м\acute{а}$$], [$$ко^{у}ж\acute{у}х$$]

[ | ], [ || ]

Одна вертикальна риска означає звичайну паузу, дві – тривалу паузу на межі речень.

Last updated