Голосні звуки

Звуки
Вимова
Скоромовки для тренування вимови
[а], [у] чітко, виразно в усіх позиціях; у ненаголошеній позиції ніколи НЕ скорочуються, не переходять в інші звуки Гей, малий, скажи малому:
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже!

Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув за чуба бука –
Буде букові наука.
[о]
  1. Виразно, чітко під наголосом;
  2. Ніколи не переходить у звук [а];
  3. У ненаголошеній позиції перед наголошеним складом зі звуками [у] або [і] наближається до [у]: [оу], наприклад, [гоулу́бка], [соуб’і́]
Винятки:
  • [о] є сполучним голосним у складних словах, наприклад, [одноку́рсник];
  • у словах іншомовного походження, наприклад, [абсол'у́тниǐ];
  • у префіксах до-, недо-, о-, об-, про-, роз-, наприклад, [розссу́нути]
Хитру сороку
Спіймати морока,
А на сорок сорок
сорок морок.

Йшов журавлик на лужок,
вбрався в жовтий кожушок.
Кажуть бджілка и жучок:
- Дуже гарний кожушок.
[і]
  1. Чітко, виразно майже в усіх позиціях
  2. У деяких словах на початку слова з наближенням до [и]:
    инод'і], [іинколи], [іиншиǐ], [іинде], [іин'іǐ]
Два стоноги, дві стоніжки
Захотіли грати в сніжки,
Тільки ж як
Ліпити сніжки –
Рук нема,
Одні лиш ніжки.
[е], [и]
  1. Чітко, виразно в більшості позицій (особливо під наголосом);
  2. У ненаголошеній позиції – з наближенням: [еи], [ие], наприклад, [зиема́], [стеипи́]
НЕМАЄ наближення:
  • наприкінці слів: [жва́виǐ]; [по́ле]
  • на початку слова після паузи: [еконо́м’іка]
Перепел підпадьомкає,
Перепелиха перепелу підпідпадьомкує;
Перепелиха перепелу і перепелисі переперепідпідпадьомкує.

Ой весела Василинка,
Василинка – веселинка.