ЗАМІНА ПРЯМОЇ МОВИ НА НЕПРЯМУ

1
Пряма мова – розповідне речення

Що

Слова автора – головне речення, пряма мова – підрядне
Я сказав йому повчально: «Географію завжди треба, сину, добре знати». Він сказав синові, що географію завжди треба добре знати.
2
Пряма мова – спонукальне речення

Щоб

1. Слова автора – головне речення, пряма мова – підрядне.
2. Інфінітив
«Робіть, як ми домовились», – порадив Гаврило. 1. Гаврило порадив, щоб робили, як вони домовилися.
2. Гаврило порадив робити, як вони домовилися.
3
Пряма мова – питальне речення

Хто, що, куди, де, чи...

Слова автора – головне речення, пряма мова – підрядне
«Хто це робитиме? – спитав він.
«Що це значить?» – спитала вона.
«Куди ти йдеш?» – спитав Андрій.
«Де це буде?» – спитала вона.
«Оце й усе?» – сумно спитав він.
Він спитав, хто це робитиме. Вона спитала, що це значить. Андрій спитав, куди він іде. Вона спитала, де це буде. Він сумно спитав, чи це й усе.
ПАМ’ЯТАЙ!
Після непрямого запитання знак питання не ставиться.
ЗВЕРНИ УВАГУ
У непрямій мові опускають вигуки, повторення, іноді – вставні слова, частки, а звертання або опускають, або роблять підметами чи додатками.
Порівняй
«Тату, добридень!» – сказав я йому, спинившись.
Я, спинившись, привітався до тата.