ДІЄСЛОВО ТА ЙОГО ФОРМИ

Визначення
Дієслово – самостійна частина мови, яка означає дію або стан і відповідає на питання що робити? що зробити? й ін.
Граматичні категорії:
вид (доконаний, недоконаний), перехідність/неперехідність, спосіб (дійсний, умовний, наказовий), час (минулий, теперішній, майбутній), особа (перша, друга, третя однини й множини), стан (активний, пасивний), рід (чоловічий, жіночий, середній), число (однина, множина), відмінок (для дієприкметників).
5 дієслівних форм:
1) неозначена форма (інфінітив);
2) особові (способові) форми;
3) безособова форма;
4) дієприкметник;
5) дієприслівник.
Дієслова вимагають від залежних іменників чи займенників відповідної відмінкової форми: вчити чогось, а НЕ «вчити чомусь», опанувати що, а НЕ «опанувати чим» і под.
Активні дієприкметники теперішнього часу в сучасній українській літературній мові вживаються обмежено.
Безособові форми на -но, -то виражають результативну дію без зазначення її виконавця