Стилі сучасної української літературної мови

Стиль	Основне призначення	Ознаки	Жанри
Художній – це мова художньої літератури	різнобічний вплив на думки і почуття людей за допомогою художніх образів	емоційність, образність, експресивність. На лексичному рівні в ньому вживається все словникове багатство української мови. Художньо-літературне мовлення багате на епітети, метафори, порівняння й ін. зображувальні засоби. Із певною художньою метою можуть уживатися діалектна та професійна лексика, фразеологізми. Художній стиль послуговується різними типами речень за будовою, метою висловлювання, за відношенням змісту речення до дійсності.	трагедія, комедія, драма, роман, повість, оповідання, новела, поема, вірш й ін.
Офіційно-діловий – це мова ділових паперів, що використовуються в офіційному спілкуванні між державами, установами, приватною особою і установою і регулюють їх ділові взаємини	регулювання офіційно-ділових відносин	наявність реквізитів, що мають певну черговість, однозначність формулювань, точність, послідовність викладу фактів, гранична чіткість висловлювання, наявність усталених мовних зворотів (у зв’язку з, відповідно до, з метою, згідно з…), певна стандартизація початків і закінчень документів., Лексика стилю здебільшого нейтральна, уживається в прямому значенні. Залежно від того, яку саме галузь суспільного життя обслуговує офіційно-діловий стиль, він може містити суспільно-політичну, професійно-виробничу, науково-термінологічну лексику. Синтаксис стилю характеризується вживанням речень різної будови з прямим порядком слів; запроваджується поділ тексту на пункти, підпункти.	закон, кодекс, устав, наказ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт, інструкція, лист, список, перелік, накладна тощо, а також виступи на зборах, наради, прес-конференції, бесіди з діловими партнерами
Науковий – різновид літературної мови, що обслуговує сферу й потреби науки	пізнання та інформування мовців	Точність, логічність, інформативна насиченість, об’єктивність й аргументованість викладу, відсутність образності. Широке використання науково-термінологічної лексики, слів із абстрактним значенням і слів іншомовного походження. Членування тексту на розділи, підрозділи, параграфи, введення формул, таблиць, діаграм.	Дисертація, монографія, наукова стаття, підручник, посібник, анотація тощо.
Публіцистичний (стиль масової інформації, стиль мас-медіа) – це функціональний різновид літературної мови, яким послуговуються в засобах масової інформації (газетах, часописах, пропагандистських виданнях)	обговорення, відстоювання і пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, формування відповідної громадської думки, сприяння суспільному розвитку	популярний, чіткий виклад, орієнтований на швидке сприймання повідомлень, на стислість і зрозумілість інформації, використання суспільно політичної лексики: державність, громадянин, поступ, єдність, національна ідея, актуальність тощо. Типовими є емоційно забарвлені слова, риторичні запитання, повтори, фразеологічні одиниці, що зумовлюють емоційний вплив слова. Тон мовлення пристрасний, оцінний.	виступ, нарис, публіцистична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія, репортаж
Розмовний – обслуговує офіційне й неофіційне спілкування людей, їх побутові потреби	обмін інформацією, думками, враженнями, прохання чи надання допомоги, виховний вплив	широке використання побутової лексики, фразеологізмів, емоційно забарвлених і просторічних слів, звертань, вставних слів і словосполучень, неповних речень. Для розмовно-побутового мовлення характерне порушення літературних норм, уживання русизмів, вульгаризмів, жаргонізмів, неправильна вимова слів.
Конфесійний – стильовий різновид української мови, що обслуговує релігійні потреби суспільства	вплив на душевні переживання людини	Мова багата на епітети, порівняння, метафори, слова з переносним значенням. Для підкреслення урочистості використовуються речення зі зворотним порядком слів, поширені повтори слів.	Біблія, житія, апокрифи, проповіді, послання, молитви, тлумачення Святого Письма