# Introduction ## Розділ 1 * [Абетка](/rozdil-1/abetka) * [Слова з літерою Ґ](/rozdil-1/slova_z_literoyu_g) * [Транскрипція](/rozdil-1/transkriptsiya) * [Класифікація звуків](/rozdil-1/klasyficaciya) * [Голосні звуки](/rozdil-1/golosni_zvuki) * [Приголосні звуки](/rozdil-1/prigolosni_zvuki) * [Складні випадки вимови звукосполук](/rozdil-1/skladni_vipadki_zvukospoluk) * [Чергування](/rozdil-1/cherguvannya) * [Чергування у – в, і – й](/rozdil-1/cherguvannya_u_v) * [Наголос](/rozdil-1/nagolos) ## Розділ 2 * [Правопис сумнівних голосних](/rozdil-2/pravopys) * [Лексикологія](/rozdil-2/leksykologita) * [Пароніми](/rozdil-2/paronimy) * [Ознаки іншомовних слів](/rozdil-2/inshomovni_slova) * [Українські відповідники до іншомовних слів](/rozdil-2/leksyka_ua) ## Розділ 3 * [Спрощення в групах приголосних](/rozdil-3/sprochennya) * [Подовження та подвоєння приголосних](/rozdil-3/podovjennya) ## Розділ 4 * [Будова слова](/rozdil-4/budova_slova) * [Способи словотворення](/rozdil-4/sprochennya) ## Розділ 5 * [Принципи поділу на частини мови](/rozdil-5/pryncipy_podilu) * [Складні випадки визначення частин мови](/rozdil-5/skladni_vypadki) ## Розділ 6 * [Іменник як частина мови](/rozdil-6/imennyk) * [Рід відмінюваних іменників із нульовим закінченням](/rozdil-6/rid_vidminuvanyh) * [Рід невідмінюваних іменників](/rozdil-6/rid_nevidminuvanyh) ## Розділ 7 * [Родовий відмінок](/rozdil-7/rorovyi_vidminok) * [Давальний відмінок](/rozdil-7/davalnyi_vidminok) * [Знахідний відмінок](/rozdil-7/znahidnyi_vidminok) * [Орудний відмінок](/rozdil-7/orudnyi_vidminok) * [Місцевий відмінок](/rozdil-7/miscevyi_vidminok) * [Кличний відмінок](/rozdil-7/klychnyi_vidminok) * [Творення та відмінювання імен по батькові](/rozdil-7/imena_po_batkovi) * [Відмінювання географічних назв](/rozdil-7/geog_nazvy) * [Іменники на означення осіб чоловічої та жіночої статі](/rozdil-7/imenniki_na_oznachennya) ## Розділ 8 * [Прикметник](/rozdil-8/prykmetnyk) * [Ступені порівняння прикметників](/rozdil-8/stupeni) * [Творення присвійних прикметників](/rozdil-8/tvorennia_prysviinyh) * [Творення прикметників за допомогою суфіксів -ов-, -ев- (-єв-)](/rozdil-8/tvorennia_sufiksy) * [Творення прикметникових форм від географічних назв](/rozdil-8/prykmetnykovi_formy) * [Відмінювання прикметників](/rozdil-8/vidminuvannia_prykmetnykiv) * [Займенник](/rozdil-8/zaimennyk) ## Розділ 9 * [Числівник](/rozdil-9/chyslivnyk) * [Відмінювання числівників](/rozdil-9/vidminuvannya_chuslivnukiv) * [Зв’язок числівників із іменниками](/rozdil-9/zvyazok_chislivnykiv) ## Розділ 10 * [Дієслово та його форми](/rozdil-10/dieslovo) * [Особові закінчення дієслів](/rozdil-10/osobovi_zakinchennia) * [Творення форм наказового способу](/rozdil-10/tvorennia_form) * [Дієприкметник](/rozdil-10/dieprykmetnyk) * [Дієприслівник](/rozdil-10/diepryslivnyk) ## Розділ 11 * [Головні члени речення](/rozdil-11/golovni_chleni) * [Другорядні члени речення](/rozdil-11/drugoryadni_chleni) * [Пряма мова](/rozdil-11/pryama_mova) * [Заміна прямої мови на непряму](/rozdil-11/zmina_pramoi_movy) ## Розділ 12 * [Класифікація речень](/rozdil-12/klasifikaciya_rechen) ## Розділ 13 * [Розділові знаки в простому ускладненову реченні](/rozdil-13/rozdilovi_znaki) * [Відокремлені члени речення](/rozdil-13/weedokremleni_chleni) * [Означення (ОЗ) й означуване слово (ОС)](/rozdil-13/oz_i_os) * [Прикладка](/rozdil-13/prykladka) * [Вставні та вставлені конструкції](/rozdil-13/vstavni_ta_vstavleni) * [Звертання](/rozdil-13/zvertannya) * [Типові помилки в словосполученнях і реченнях](/rozdil-13/tipovi_pomilki) ## Розділ 14 * [Складнопідрядні речення](/rozdil-14/skladno_pidryadni_rechennya) * [Розділові знаки у складнопідрядному та складносурядному реченнях](/rozdil-14/rozdilovi_znaky) ## Розділ 15 * [Розділові знаки у безполучниковому складному реченні](/rozdil-15/rozdilovi_znaky_y_bez) ## Розділ 16 * [Стилі сучасної української літературної мови](/rozdil-16/styli) * [Способи зв’язку речень у тексті](/rozdil-16/sposoby) * [Контрольний список до власного висловлення у форматі ЗНО](/rozdil-16/kontrol_spysok) # Зміст ## Розділ 1 * [Абетка](/rozdil-1/abetka) * [Слова з літерою Ґ](/rozdil-1/slova_z_literoyu_g) * [Транскрипція](/rozdil-1/transkriptsiya) * [Класифікація звуків](/rozdil-1/klasyficaciya) * [Голосні звуки](/rozdil-1/golosni_zvuki) * [Приголосні звуки](/rozdil-1/prigolosni_zvuki) * [Складні випадки вимови звукосполук](/rozdil-1/skladni_vipadki_zvukospoluk) * [Чергування](/rozdil-1/cherguvannya) * [Чергування у – в, і – й](/rozdil-1/cherguvannya_u_v) * [Наголос](/rozdil-1/nagolos) ## Розділ 2 * [Правопис сумнівних голосних](/rozdil-2/pravopys) * [Лексикологія](/rozdil-2/leksykologita) * [Пароніми](/rozdil-2/paronimy) * [Ознаки іншомовних слів](/rozdil-2/inshomovni_slova) * [Українські відповідники до іншомовних слів](/rozdil-2/leksyka_ua) ## Розділ 3 * [Спрощення в групах приголосних](/rozdil-3/sprochennya) * [Подовження та подвоєння приголосних](/rozdil-3/podovjennya) ## Розділ 4 * [Будова слова](/rozdil-4/budova_slova) * [Способи словотворення](/rozdil-4/sprochennya) ## Розділ 5 * [Принципи поділу на частини мови](/rozdil-5/pryncipy_podilu) * [Складні випадки визначення частин мови](/rozdil-5/skladni_vypadki) ## Розділ 6 * [Іменник як частина мови](/rozdil-6/imennyk) * [Рід відмінюваних іменників із нульовим закінченням](/rozdil-6/rid_vidminuvanyh) * [Рід невідмінюваних іменників](/rozdil-6/rid_nevidminuvanyh) ## Розділ 7 * [Родовий відмінок](/rozdil-7/rorovyi_vidminok) * [Давальний відмінок](/rozdil-7/davalnyi_vidminok) * [Знахідний відмінок](/rozdil-7/znahidnyi_vidminok) * [Орудний відмінок](/rozdil-7/orudnyi_vidminok) * [Місцевий відмінок](/rozdil-7/miscevyi_vidminok) * [Кличний відмінок](/rozdil-7/klychnyi_vidminok) * [Творення та відмінювання імен по батькові](/rozdil-7/imena_po_batkovi) * [Відмінювання географічних назв](/rozdil-7/geog_nazvy) * [Іменники на означення осіб чоловічої та жіночої статі](/rozdil-7/imenniki_na_oznachennya) ## Розділ 8 * [Прикметник](/rozdil-8/prykmetnyk) * [Ступені порівняння прикметників](/rozdil-8/stupeni) * [Творення присвійних прикметників](/rozdil-8/tvorennia_prysviinyh) * [Творення прикметників за допомогою суфіксів -ов-, -ев- (-єв-)](/rozdil-8/tvorennia_sufiksy) * [Творення прикметникових форм від географічних назв](/rozdil-8/prykmetnykovi_formy) * [Відмінювання прикметників](/rozdil-8/vidminuvannia_prykmetnykiv) * [Займенник](/rozdil-8/zaimennyk) ## Розділ 9 * [Числівник](/rozdil-9/chyslivnyk) * [Відмінювання числівників](/rozdil-9/vidminuvannya_chuslivnukiv) * [Зв’язок числівників із іменниками](/rozdil-9/zvyazok_chislivnykiv) ## Розділ 10 * [Дієслово та його форми](/rozdil-10/dieslovo) * [Особові закінчення дієслів](/rozdil-10/osobovi_zakinchennia) * [Творення форм наказового способу](/rozdil-10/tvorennia_form) * [Дієприкметник](/rozdil-10/dieprykmetnyk) * [Дієприслівник](/rozdil-10/diepryslivnyk) ## Розділ 11 * [Головні члени речення](/rozdil-11/golovni_chleni) * [Другорядні члени речення](/rozdil-11/drugoryadni_chleni) * [Пряма мова](/rozdil-11/pryama_mova) * [Заміна прямої мови на непряму](/rozdil-11/zmina_pramoi_movy) ## Розділ 12 * [Класифікація речень](/rozdil-12/klasifikaciya_rechen) ## Розділ 13 * [Розділові знаки в простому ускладненову реченні](/rozdil-13/rozdilovi_znaki) * [Відокремлені члени речення](/rozdil-13/weedokremleni_chleni) * [Означення (ОЗ) й означуване слово (ОС)](/rozdil-13/oz_i_os) * [Прикладка](/rozdil-13/prykladka) * [Вставні та вставлені конструкції](/rozdil-13/vstavni_ta_vstavleni) * [Звертання](/rozdil-13/zvertannya) * [Типові помилки в словосполученнях і реченнях](/rozdil-13/tipovi_pomilki) ## Розділ 14 * [Складнопідрядні речення](/rozdil-14/skladno_pidryadni_rechennya) * [Розділові знаки у складнопідрядному та складносурядному реченнях](/rozdil-14/rozdilovi_znaky) ## Розділ 15 * [Розділові знаки у безполучниковому складному реченні](/rozdil-15/rozdilovi_znaky_y_bez) ## Розділ 16 * [Стилі сучасної української літературної мови](/rozdil-16/styli) * [Способи зв’язку речень у тексті](/rozdil-16/sposoby) * [Контрольний список до власного висловлення у форматі ЗНО](/rozdil-16/kontrol_spysok) # Вступне слово Інтерактивні книги на проекті складаються з авторського структурованого теоретичного матеріалу, вбудованих відео та запитань, відповіді на які оброблюються миттєво. У запитання іноді вбудовано підказки для того, щоб читач міг глибше вивчити конкретну тему. У книзі часто застосовано стилізовані блоки, такі як «означення», «авторський алгоритм», «задача» тощо. Звертайте на них увагу. Визначення **Проект EdEra Books** — соціальний проект інтерактивної освітньої літератури, створений на базі проекту EdEra (ed-era.com). Проект створюють випускники і студенти престижних університетів України та Європи, професіонали й експерти для української молоді та всіх, хто прагне здобувати якісні знання, набувати фахових навичок за допомогою новітніх технологій. ## Технічні можливості Зліва на кожній сторінці ви бачите зміст книги. За допомогою кнопки на панелі (1) зміст можна приховувати та відкривати знову. На цій панелі є кнопка у формі букви «А». Натиснувши на неї, ви відкриєте меню, в якому можна змінювати розмір кегля, режим відображення тощо. Справа є панель (2) з соціальними мережами. Ви можете поділитися з друзями інформацією з кожної сторінки інтерактивної книги. Так ви допоможете людям дізнатися про наш проект, а також продемонструєте, що Ви дуже розумні й читаєте корисну літературу :) ![Функціонал сервісу EdEraBooks](https://rawgit.com/chudaol/ed-era-book-physics/master/book/vstupne_slovo1.png) ## Умови користування та зауваження EdEra Books – соціальний освітній проект, який дозволяє необмежене та безкоштовне використання сервісу в освітніх цілях. Будь-яке копіювання матеріалів проекту на сторонній ресурс можливе лише за умови зазначення авторства та з посиланням на проект (ed-era.com, ed-era.com/books). Команда проекту EdEra вважає, що розробка справді якісного освітнього українського продукту – результат старанної, наполегливої, творчої та колективної роботи. Тому не будьте байдужими, долучайтесь до розвитку й облагороджування цього сервісу: Напрямки співпраці: * **Редагування.** Можливо, Ви знайшли якусь граматичну чи пунктуаційну помилку. Обов'язково сповістіть нам про це! Ми виправимо її. Маємо великий обсяг матеріалу на редагування. Будемо вдячні, якщо візьметесь за цю роботу. Пишіть нам на електронну пошту. * **Експертиза.** У роботі над освітніми продуктами команда й викладачі EdEra увесь час збирають відгуки та радяться з експертами в освітній галузі. Маєте будь-які зауваження, поради, доповнення до матеріалу? Обов'язково зв'яжіться з нами! Ми робимо все, щоб матеріал на проекті був максимально якісним, і не нехтуємо експертною допомогою. **Email:** **Phone:** +380 63 380 60 42 * **Матеріальна допомога.** Проект розробляється власними силами команди та небайдужих людей. Це великий, але, на нашу думку, дуже важливий для українського освітнього простору, обсяг роботи. Навіть невеликий внесок зможе допомогти прискорити і стабілізувати процес розробки та розвитку проекту. # Абетка Визначення **Абетка** – сукупність літер, прийнятих у системі мови й розміщених в усталеному порядку, закріпленому традицією. | **Літера** | **Назва літери** | **Позначають звуки** | | | ---------- | ---------------- | --------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------ | | **А а** | а | | **СОНОРНІ ТА ДЗВІНКІ, КРІМ К** | | **Б б** | бе | | | | **В в** | ве | | | | **Г г** | ге | | | | **Ґ ґ** | ґе | | | | **Д д** | де | | | | **Е е** | е | | | | **Є є** | є | 1 \[е] або 2 \[йе] звуки: на початку слова, після голосного, Ь й апострофа | | | **Ж ж** | же | | | | **З з** | зе | | | | **И и** | и | | | | **І і** | і | | | | **Ї ї** | ї | завжди 2 \[йі] | | | **Й й** | йот | | | | **К к** | ка | | | | **Л л** | ел | | | | **М м** | ем | | | | **Н н** | ен | | | | **О о** | о | | **ГЛУХІ, КРІМ Р** | | **П п** | пе | | | | **Р р** | ер | | | | **С с** | ес | | | | **Т т** | те | | | | **У у** | у | | | | **Ф ф** | еф | | | | **Х х** | ха | | | | **Ц ц** | це | | | | **Ч ч** | че | | | | **Ш ш** | ша | | | | **Щ щ** | ща | завжди 2 \[шч] | | | **Ь ь** | м’який знак | не позначає жодного; указує на м’якість попереднього приголосного | | | **Ю ю** | ю | 1 \[у], \[а] або 2 \[йу], \[йа] звуки: на початку слова, після голосного, Ь й апострофа | | | **Я я** | я | | | Увага! Розташовуючи слова в алфавітному порядку, ураховують не тільки перші, а й усі наступні літери; апостроф, знак наголосу й дефіс при цьому до уваги не беруть. ## Співвідношення звуків і букв | **33 літери алфавіту** | **38 звуків** | | -------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------- | | 6 голосних (творяться за участю лише голосу): \[а], \[о], \[у], \[е], \[и], \[і] | 32 приголосних (складаються з голосу та шуму або тільки з шуму) | Традиційно вважають, що сучасна абетка cтворена на основі слов’янської азбуки, яка мала назву **кирилиця** (за ім’ям одного з болгарських місіонерів Кирила, який разом із братом Мефодієм склав цей алфавіт для слов’ян і переклав грецькі богослужбові книги старослов’янською мовою), проте є й інший погляд на це питання. М. Брайчевський, наприклад, припускає, що Кирило, можливо, є автором **глаголиці**. У якому рядку допущено помилку при розташуванні слів в алфавітному порядку: посилка, правосуддя, праслов'янський, приневолений, приносити правознавство, прати, примітка, принцип, приписка Покрова, порожній, правда, праска, працювати постачання, правдоподібний, прибудова, примайструвати, принесений правовірний, прималювати, принада, принцеса, полотно # Слова з літерою Ґ | **аґрус** | рослина, ягоди | | --------------------- | ---------------------------------------------------------- | | **ґаблі** | вила з трьома зубцями | | **ґава** | ворона | | **ґазда, ґаздиня** | господар, господиня | | **ґандж** | вада | | **ґанок** | прибудова біля входу в будинок | | **ґатунок** | сорт, розряд виробу за якістю | | **ґвалт, ґвалтувати** | сильний крик, галас; волання про допомогу; змушувати силою | | **ґлей** | вишневий клей | | **ґніт** | у свічці | | **ґрати** | переплетення металевих прутів на вікнах | | **ґречний** | увічливий, чемний | | **ґринджоли** | сани | | **ґрунт** | верхній шар земної кори | | **ґудзик** | застібка в одязі, прикраса | | **ґуля** | наріст на тілі | | **дзиґа** | дитяча іграшка | | **дзиґарі** | годинник | | **дзиґлик** | стільчик | | **зиґзаґ і зигзаг** | ламана лінія | Звук \[ґ] вимовляється у власне українських, а також зукраїнізованих словах іншомовного походження. Повний реєстр цих слів треба звіряти за орфографічними словниками, оскільки мовці вживають його не лише відповідно до норми, а й на власний розсуд. Деякі мовознавці (наприклад, О. Пономарів) сьогодні пропонують послідовно передавати літеру h латинського алфавіту українською г, а літеру g – ґ і вимовляти відповідні звуки. Тоді варваризм hot-dog записуватимемо й вимовлятимемо як гот-доґ, а happy end як гепі енд. Проте на сьогодні це лише одна з пропозицій, сучасним Правописом такої транслітерації в усіх запозичених словах не передбачено. # Транскрипція Визначення **Транскрипція** – фонетичний запис, що передає на письмі вимову звуків зі змінами, яких вони зазнають у процесі мовлення. У транскрипції **НЕМАЄ** великих літер, усі слова пишуться з малої. Букв Я, Ю, Є, Ї, Щ, Ь та апострофа у звуковому записі **НЕ вживають**, використовують додаткові позначки: | \[ ] | звук, слово чи текст, які транскрибують, беруть у квадратні дужки | | | | | | --------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------- | ------ | ---------------------------------------------------------------------------------- | - | | \[$$\acute{о}$$] | якщо слово має більше ніж один склад, над відповідним голосним ставлять наголос |

\[$$зуб$$],
\[$$з\acute{у}би$$]

| | | | | \[$$т:$$] | подовжені та подвоєні приголосні позначають двокрапкою | \[$$жи^ет:\acute{а}$$] | | | | | \[$$р′$$] | м’якість приголосного позначають за допомогою скісної рисочки вгорі після нього | \[$$р′\acute{і}чка$$] | | | | | \[$$м′$$] | знак \[$$\\,′\\,$$] означає напівпом’якшення приголосного | \[$$м′\acute{і}сто$$] | | | | | \[$$\\,j\\,$$] | $$=$$\[$$й$$]: позначення приголосного \[$$й$$], що використовують із метою уникнення двозначності надбуквеного знака |

\[$$jод$$]
$$=$$
\[$$йод$$]

| | | | | \[$$\widehat{\\,\\,}$$] | для позначення злитої вимови африкат |

\[$$\widehat{дж}м′іл′$$],
\[$$\widehat{дз}′в′ін$$]

| | | | |

\[$$ў$$],
\[$$ǐ$$]

| для позначення нескладових (напівголосних– напівприголосних) звуків |

\[$$ǐшоў$$]
(йшов)

| | | | |

\[$$е^{и}$$],
\[$$и^е$$],
\[$$о^{у}$$]

| маленькі літери збоку вгорі вказують, до якого звука наближається звучання |

\[$$се^{и}л\acute{о}$$],
\[$$зи^{е}м\acute{а}$$],
\[$$ко^{у}ж\acute{у}х$$]

| | | | |

\[  |  ],
\[  | |  ]

| Одна вертикальна риска означає звичайну паузу, дві – тривалу паузу на межі речень. | | # Класифікація звуків | Голосні | | | -------------------- | ------------ | | **Критерій** | **Різновид** | | **За наголошеністю** | наголошені | | ненаголошені | | | Приголосні | | | | | | ------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | ------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------ | | **Критерій** | **Різновид** | **Звуки** | **Як запам’ятати** | **Для чого мені це знати?** (зв’язок із іншими розділами мовознавства) | | **звучність** | **cонорні** | \[$$м$$], \[$$в$$], \[$$н$$], \[$$н′$$], \[$$л$$], \[$$л′$$], \[$$р$$], \[$$р′$$], \[$$й$$] | «Ми винили рай» | орфоепія (уподібнення звуків), орфографія (правопис дзвінких і глухих приголосних, правопис префіксів) | | **шумні** | **глухі:** \[$$с$$], \[$$с′$$], \[$$ц$$], \[$$ц′$$], \[$$к$$], \[$$ф$$], \[$$п$$], \[$$т$$], \[$$т′$$], \[$$х$$], \[$$ч$$], \[$$ш$$] | «Усе це кафе, птах і чаша» | | | | **дзвінкі** | решта | | | | | **активний мовний орган** | **Губні** | \[$$б$$], \[$$п$$], \[$$в$$], \[$$м$$], \[$$ф$$] | «Мавпа Буф» | орфоепія (пом’якшення приголосних), орфографія (апостроф) | | **язикові** | **зубні:** \[$$д$$], \[$$д′$$], \[$$т$$], \[$$т′$$], \[$$з$$], \[$$з′$$], \[$$с$$], \[$$с′$$], \[$$ц$$], \[$$ц′$$], \[$$л$$], \[$$л′$$], \[$$н$$], \[$$н′$$], \[$$дз$$], \[$$дз′$$] | «Де ти з’їси ці лини» + \[$$\widehat{дз}$$] | орфографія (подовження, м’який знак) | | | **задньоязикові** | \[$$ґ$$], \[$$к$$], \[$$х$$] | орфоепія (пом’якшення приголосних), орфографія (апостроф, м’який знак) | | | | **Глотковий** | | \[$$г$$] | орфоепія (пом’якшення приголосних), орфографія (апостроф, м’який знак) | | | **твердість чи м’якість** | **м’які** | **мають тверді пари:** \[$$д′$$], \[$$т′$$], \[$$з′$$], \[$$с′$$], \[$$ц′$$], \[$$л′$$], \[$$н′$$], \[$$р′$$], \[$$дз′$$] + \[$$й$$] |

«Де ти з’їси ці лини + \[$$р$$], \[$$\widehat{дз}$$]».
УВАГА! \[$$й$$] – завжди м’який

| орфоепія (м’якість і пом’якшення приголосних), орфографія (апостроф, м’який знак) | | **тверді** | **не мають парних м’яких, можуть бути лише пом’якшеними (13):** **НЕ** «Де ти з’їси ці лини + \[$$р$$], \[$$\widehat{дз}$$]» + **ті, які мають мякі пари** (див. вище). | губні, задньоязикові, глотковий, шиплячі | | | | **інше** | **шиплячі** | /ш/, /ч/, /ж/, / дж / | «Ще їжджу» | орфоепія (пом’якшення приголосних), орфографія (подовження) | Оберіть рядок, у якому в усіх словах приголосні тільки дзвінкі: комір, регіон, неділя, мова вокзал, забіг, лід, джміль мед, мармур, рельєф, немовля джерело, господар, в'юнець, гриб мороз, лимон, рейс, недорогий Укажіть, у якому рядку в усіх словах приголосні тверді: навчатися, влітку, людина, серце, зірочка працювати, життя, хазяїн, монета, година поличка, сила, рік, струна, смужка сказати, полотно, сон, велосипед, весна сонце, мріяти, море, розмова, береза # Голосні звуки | **Звуки** | **Вимова** | **Скоромовки для тренування вимови** | | -------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **\[а], \[у]** | чітко, виразно в усіх позиціях; у ненаголошеній позиції ніколи НЕ скорочуються, не переходять в інші звуки |

Гей, малий, скажи малому:
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже!

Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув за чуба бука –
Буде букові наука.

| | **\[о]** |
  1. Виразно, чітко під наголосом;
  2. Ніколи не переходить у звук \[а];
  3. У ненаголошеній позиції перед наголошеним складом зі звуками \[у] або \[і] наближається до \[у]: \[оу], наприклад, \[гоулу́бка], \[соуб’і́]

Винятки:

|

Хитру сороку
Спіймати морока,
А на сорок сорок
сорок морок.

Йшов журавлик на лужок,
вбрався в жовтий кожушок.
Кажуть бджілка и жучок:
- Дуже гарний кожушок.

| | **\[і]** |
  1. Чітко, виразно майже в усіх позиціях
  2. У деяких словах на початку слова з наближенням до \[и]:
    \[іинод'і], \[іинколи], \[іиншиǐ], \[іинде], \[іин'іǐ]
|

Два стоноги, дві стоніжки
Захотіли грати в сніжки,
Тільки ж як
Ліпити сніжки –
Рук нема,
Одні лиш ніжки.

| | \[е], \[и] |
  1. Чітко, виразно в більшості позицій (особливо під наголосом);
  2. У ненаголошеній позиції – з наближенням: \[еи], \[ие], наприклад, \[зиема́], \[стеипи́]

НЕМАЄ наближення:

|

Перепел підпадьомкає,
Перепелиха перепелу підпідпадьомкує;
Перепелиха перепелу і перепелисі переперепідпідпадьомкує.

Ой весела Василинка,
Василинка – веселинка.

| # Приголосні звуки ## Приголосні звуки | **Звуки** | **Вимова** | **Скоромовки для тренування вимови** | | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | | **Дзвінкі** |
  1. у середині, кінці слова чи складу НЕ оглушуються
    Винятки: кігті, нігті, легко, вогкий, дьогтю й похідні від них: \[ле́хко]
  2. у префіксах і прийменниках об, від, над, перед, під, між НЕ оглушуються
  3. роз- у швидкому темпі мовлення перед глухим нешиплячим із наближенням:
    \[розс], наприклад, \[розспов'істи́];
  4. перед шиплячими – \[рож], наприклад, \[рожчи́стиети]
  5. З перед глухими нешиплячими оглушується: \[с:и́ном], \[ска́войу];
  6. перед глухими шиплячими \[ч], \[ш] змінюється на \[ш]: \[шчи'стиети], \[ш:ахтар'а́ми]
|

Два стоноги, дві стоніжки
Захотіли грати в сніжки,
Тільки ж як
Ліпити сніжки –
Рук нема,
Одні лиш ніжки.

| | **Глухі** | перед дзвінкими приголосними – одзвінчуються: \[бород'ба́], \[анеиґдо́т] |

Сидів горобець на сосні, –
Заснув – і упав уві сні.
Якби не упав уві сні,
Сидів би він ще на сосні.

| | **Губні, шиплячі, задньоязикові, глотковий** |

Вимовляються твердо!
Тверда вимова цих приголосних – характерна ознака української мови (пор. рос. человек, укр. чоловік).
Винятки (вимовляються як напівм’які):

  1. перед \[і]: \[в'ік], \[п'іч], \[ш'іс'т']
  2. у деяких словах перед Ю, Я (якщо перед цими буквами не ставимо апостроф): горохвяник, дзвякати, мертвяк, бюро, бязь, пюре (\[горохв'а́ник], \[б'уро́])
|

Чайка жабку пригощає:
- Молока тобі чи чаю?
- Молоко вже допиваю,
Хочу чаю з молочаю.

| | \[$$\widehat{дж}$$], \[$$\widehat{дз}$$] |
  1. вимовляються як один звук (африкати): \[$$\widehat{дж}м'іл'$$], \[$$\widehat{дз}в\acute{о}ник$$];
  2. вимовляються як окремі звуки, якщо належать до різних морфем: \[$$п'і\widehat{дж}е^{и}н\acute{у}$$], \[$$в'і\widehat{дз}и^{е}в\acute{а}ти$$]
|

Ведмедику-ледащо,
Ліз на пасіку нащо?
- Буду джмеликом дзижчати,
Буду мед куштувати.

| |

Передньоязикові
\[$$д$$], \[$$т$$], \[$$з$$], \[$$с$$], \[$$ц$$], \[$$л$$], \[$$н$$]
(«Де ти з’їси ці лини?»)

| перед наступними м’якими і пом’якшеними приголосними вимовляються м’яко |

Для синків-молодців
Мати напекла млинців.
І хвалили молодці
Ті млинці на молоці.

| # Складні випадки вимови звукосполук | **Буквосполучення** | **Вимова** | **Приклади** | | --------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | |

Ж
Ш + Ц(і)
Ч

|

\[$$з'ц'$$]
\[$$c'ц'$$]
\[$$ц':$$]

|

дружці \[$$др\acute{у}з'ц'і$$]
ромашці \[$$ром\acute{а}с'ц'і$$]
дочці \[$$доц':\acute{і}$$]

| |

ТЬ
Ж + С(я)
Ш
Ч

|

\[$$ц':а$$]
\[$$з'с'$$]
\[$$c':$$]
\[$$ц'с'$$]

|

сміються \[$$c'м’ій\acute{у}ц':а$$]
намажся \[$$нам\acute{а}з'с'а$$]
милуєшся \[$$ми^{е}л\acute{у}йе^{и}c':а$$]
мучся \[$$м\acute{у}ц'с'а$$]

| |

Ш
Ж
Т + Ч
Ц
Ц(і)

|

\[$$чш$$]
\[$$\widehat{дж}ж$$]
\[$$ч:$$]
\[$$ц:$$]
\[$$ц':$$]

|

коротший \[$$кор\acute{о}чшиǐ$$]
отже \[$$\acute{о}\widehat{дж}же$$]
отче \[$$\acute{о}ч:е$$]
коритце \[$$кор\acute{и}ц:е$$]
квітці \[$$кв'\acute{і}ц':і$$]

| | ЗЖ- | \[$$ж:$$] | зжовкнути \[$$ж:\acute{о}ўкнути$$] | | ЗДЖ | \[$$\widehat{жд}ж$$] | з джерела \[$$ж\widehat{дж}е^{и}ре^{и}л\acute{а}$$] | Букви **я, ю, є** позначають по два звуки в кожному слові рядка ялина, бювет, п'ятнадцять, валлієць кар'єр, ювілей, сузір'я, бюро зв'язок, ярлик, маєток, в'юн юний, Нюрнберг, браконьєр, єресь зграя, різьбяр, черв'як, мільярд Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка виїжджати, мудрість, поїхать український, м’ясокомбінат, ясність ймовірний, єднання, роз’їжджений бадьорість, сьогодення, сім’янин роз’ятреність, агентство, святковий # Чергування Визначення **Чергування** – це постійні закономірні зміни в одних і тих же частинах слів. ## Основні чергування голосних | **Звуки, що чергуються** | **Приклади** | | ------------------------------------------- | ---------------------------- | | **\[$$о, е$$] (відкр.) – \[$$і$$] (закр.)** | бродити – брід, село – сіл | | **\[$$о, е$$] – $$\varnothing$$ (випадні)** | вікон – вікно, женця – жнець | | **\[$$е$$] – \[$$о$$]** | вечеря – вечори | | **\[$$а$$] – \[$$о$$]** | скакати – скочити | | **\[$$е$$] – \[$$и$$] – $$\varnothing$$** | беру – набирати – брати | | **\[$$и$$] – \[$$і$$]** | сито – сіяти | | **\[$$и$$] – \[$$о$$]** | рити – рови | ## Основні чергування приголосних | **Звуки, що чергуються** | **Приклади** | **Правопис** | | | | | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------- | -------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------- | | **\[$$г$$] – \[$$ж$$] – \[$$з′$$]** | нога – ніженька – нозі | **З чи С у префіксах?** | | | | | |

\[$$к$$] – \[$$ч$$] – \[$$ц′$$]
Запам’ятайте слова ХВАЦЬКИЙ і СОЦЬКИЙ (від хват і сотня відповідно)

| рука – рученька – руці |

РОЗ-, БЕЗ-, ЧЕРЕЗ- завжди:
розхристаний, безшумний, черезплічник

|

С- перед «Кафе «Птах» (або «КОПИТИФИХА»): сказав, спитав, стурбований, сфотографував, схвильований,

але зчистити, зжувати й под.

| **\[$$х$$] – \[$$ш$$] – \[$$с′$$]** | вухо – вушенько – (у) вусі | Префікси та прийменники ВІД, ОД завжди: відчепися від мене; одійдіть од мене | | **\[$$д$$] – \[$$\widehat{дж}$$]** | ходити – ходжу | **В інших випадках, якщо приголосний чуємо невиразно, змінюємо слово так, щоб за ним був голосний:** просьба – просити, пов’язка – пов’язати, боротьба – боротися, дігтяр – дьоготь. | | | | | | **\[$$к$$] – \[$$ч$$]** | пекти – печу | | | | | | | **\[$$т$$] – \[$$ч$$]** | крутити – кручу | | | | | | | **\[$$ст$$] – \[$$шч$$]** | мостити – мощу | | | | | | | губний – губний + л |

любити – люблю,
ловити – ловлю

| | | | | | # Чергування у – в, і – й | **Евфонія (милозвучність)** | | | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | 1. Уникай збігу голосних |

купався в озері
купався у озері

| | 2. Уникай збігу приголосних |

зайшов у метро
зайшов в метро

| | Якщо доводиться вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, насамперед уникай збігу голосних |

вірю в справедливість
вірю у справедливість

| | **Засоби милозвучності** | | | | | | **УВАГА! Нюанси, деталі** | | | **Розділовий знак** (. , ; : – ? ! …) **= приголосний** (пауза в усному мовленні), тому речення починаємо з голосного, після розділового знака теж пишемо голосний (якщо не виникає збігу голосних) |

У хаті сидів дід.
В хаті сидів дід.
Але В озері є багато риби.
У озері є багато риби.
Нічний спосіб життя ведуть і сич, і сова.
Нічний спосіб життя ведуть і сич, й сова.

| | **Чергування у – в, і – й неможливе в іншомовних словах, а також тоді, коли воно змінює лексичне значення слова** | був на Уралі, вступив до інституту, вдача – удача, вправа – управа й под. | | Пишемо У перед В, Ф, ХВ, СВ, ТВ, ЛЬВ й под. (навіть якщо виникає збіг голосних) | Була у Львові, зайшла у хвіртку. | |

Пишемо І
1) при зіставленні або протиставленні понять (пауза в усному мовленні);
2) перед словом, що починається з Й, Я, Ю, Є, Ї

|

1) Червоне і чорне, батьки і діти.
2) Марія і Йосип, мама і я.

| | Іноді **вибір залежить від стилю** | Ув – розмовний стиль. | | Слід **уникати немилозвучних збігів звуків на межі слів** | **Ці ці**каві розповіді; варто**вий вий**шов (пор. вимову в рос. мові «А я тебе малино**вого ва**ренья принес»). | | **Не слід допускати римування слів у прозі** | Любов люд**ини** до батьківщ**ини** (любов людини до рідної землі). | | **Відхилення від правил евфонії допускається в художній літературі,** де це зумовлено вимогами ритму | Як**а у**певнені**сть в х**оді швидкій гримить (В. Сосюра). | # Наголос **Наголос** в українській мові – вільний, рухомий. ## Закономірності наголошування (акцентуації): | Числівники на **-НАДЦЯТЬ** | одинАдцять, чотирнАдцять | | ------------------------------------------------------------------------------------------ | ------------------------------------------------------------------------- | | Слова з **-МЕТР** | кіломЕтр, децимЕтр (міра), але спідОметр, барОметр (вимірювальні прилади) | | Слова з **-КРАТІЯ** | бюрокрАтія, демокрАтія, плутокрАтія | | Слова з **-ЛОГ** | монолОг, діалОг, каталОг | | Слова з **-ПИСНИЙ** | літопИсний, правопИсний | | Більшість віддієслівних іменників середнього роду на **-АННЯ**, у яких більше двох складів | навчАння, завдАння, читАння (але облАднання, бІгання, кОвзання) | | **ВИ-, ПО-** | вИпадок, пОдруга | | Більшість двоскладових прикметників із наголошеним закінченням | вузькИй, новИй, легкИй | | Інфінітив **-ТИ** | навестИ, віднестИ | | Дієслова, що закінчуються на **-МО, -ТЕ** | несемО, несетЕ, ідемО, ідетЕ | | **КОТРИЙ, КОТРА, КОТРЕ, КОТРІ** | котрИй, котрА, котрЕ, котрІ | | Займенники **МОГО, ТВОГО, СВОГО** | могО, твогО, свогО | | Займенник + прийменник | до мОго, від свОго | |

Іменник у множині;
числівник 2, 3, 4 + іменник

| братИ, шляхИ два (три, чотири) брАти, шлЯхи | | **УКРАЇНА, УКРАЇНСЬКИЙ, УКРАЇНЕЦЬ, УКРАЇНКА** | УкраЇна, украЇнський, украЇнець, украЇнка | ## Запам’ятайте наголошені склади: | **1-й** | **2-й** | **3-й** | **4-й** | | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | |

вАги
вИпадок
вІльха
вчЕння
гЕтьман
дАно
дОнька, дОньчин
(але дочкА, доччИн)
жАлісливий
зрУчний
кАмбала
кИшка
кОлія
кОсий
нІздря
Оцет
пОмилка (рідше – помИлка)
пОсмішка
прИщіпка
рИнковий
рАзом
рУно
спИна
стАтуя
фОльга
фОрзац
цЕнтнер
цИган
щИпці
Яловичина

|

абО
аджЕ
алЕ
арАхіс
борОдавка
вибОїна
визвОльний
вітчИм
вперЕміш/ж
всерЕдині
гуртОжиток
данИна
допІзна
експЕрт
жадАний
житлО
індУстрія
іржАвіти
квартАл
мерЕжа
надлИшок
отАман
позАторік
почАсти
промІжок
пулОвер
серЕдина
танОк
тризУб
цемЕнт
ціннИк
чорнОслив
чорнОзем

|

бюлетЕнь
верблюдИця
гастронОмія
горілИць
горошИна
двоскладОвий
диспансЕр
джентльмЕн
докумЕнт
жалюзІ
запитАння
інженЕрія
інструмЕнт
каталОг
металУргія
некролОг
низинА
перелЯк
псевдонІм
симетрІя
соломИнка
урочИстий

|

безготівкОвий
безперестАнку
буржуазІя
ветеринАрія
дешевинА
медикамЕнт
нафтопровІд
начистотУ
невитравнИй
неврастенІя
недовіднИй
сирокопчЕний
щодобовИй

| «Золоте» правило: НЕ так, як у російській мові Порівняй наголос: | **українська мова** | **російська мова** | | ------------------- | ------------------ | | топОля | тОполь | | ------ | ------ | | ненАвидіти | ненавИдеть | | ---------- | ---------- | | Олень | олЕнь | | ----- | ----- | | дОшка | доскА | | ----- | ----- | | руслО | рУсло | | ----- | ----- | | фартУх | фАртух | | ------ | ------ | | просІка | прОсека | | ------- | ------- | | дОговір | договОр | | ------- | ------- | | рукОпис, літОпис | рУкопись, лЕтопись | | ---------------- | ------------------ | Другий склад наголошений у всіх словах рядка: допізна, адже, танок експерт, квартал, оцет тополя, середина, спина або, ринковий, статуя житло, каталог, дочка На перший склад падає наголос у слові косий жалюзі перепис дочка адже # Правопис сумнівних голосних ## (Е, И, І) | **1. У префіксах:** | | | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------- | | **ПРЕ** | **ПРІ** | **ПРИ** | |
  1. = «дуже» пречудовий, препоганий
| лише в трьох словах (і похідних від них): **прізвище, прізвисько, прірва,** прірвистий |
  1. Наближення: приходити
| |
  1. запозичення зі старослов’янської (переважно церковні): преосвящество, преподобний, престол, презирство
|
  1. Приєднання: прибудувати
| | |
  1. Неповнота дії: причинити
| | | |
  1. Результат дії
| | | | **УВАГА!** Прежовтий і пр**и**жовк**л**ий Престарий і пр**и**старі**л**ий (хоч може бути будинок престарілих) і пристаркуватий Прегіркий і пр**и**гірк**л**ий Привільний і превільний | **Будьте уважні до значення слів! Орієнтуйтеся на -Л-** | | | **2. У коренях:** | | | | **Е** | **И** | | | | | | **ПЕРЕВІРЯЙТЕ НАГОЛОСОМ!** | терплячий, бо тЕрпимо | зупинятися, бо зупИнка | | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **3. У суфіксах:** | | | **Е** | **И** | | | | | **-інь в іменниках; орієнтуйтеся на Ь:** широчінь, далечінь | | |

4. И чи І в закінченнях:

| | Префікс пре- треба писати в усіх словах рядка: пр..гарний, пр..хильний, пр..мружений, пр..солодкий пр..зирство, пр..давній, пр..близний, пр..тихнути пр..стол, пр..подобний, пр..мудрий, пр..кордонник пр..непорочний, пр..бережний, пр..старкуватий, пр..сумний пр..пишний, пр..злий, пр..милий, пр..мужній Префікс при- треба писати в усіх словах рядка: пр..земкуватий, пр..бережний, пр..буток пр..ярок, пр..везений, пр..славний пр..жовклий, пр..солодкий, пр..сісти пр..тихий, приміський, пр..чинити пр..в’язати, пр..високий, пр..ахкувати # Лексикологія Визначення **Лексика** (від гр. lexis – слово) – словниковий склад мови, сукупність усіх слів, що вживаються в мові. Лексикою також називають окремі шари або групи слів, сукупність слів, які вживаються письменником у його творах. **Лексикологія** вивчає словниковий склад мови: значення слів (лексем), їхнє походження та вживання.\ Основою лексичного значення є **поняття**. Поняття – узагальнене відображення у свідомості властивостей предметів і явищ дійсності. У своєму лексичному значенні слово узагальнює ознаки цілого класу предметів, явищ, формує поняття про них. Одне лексичне значення може передаватися не лише словом, а й стійким словосполученням, висловом.\ **Лексичне значення слова** – це його внутрішнє значення (те, що слово називає), тобто реальний зміст, який закріплений досвідом народу. Воно передає співвіднесеність слова з предметами, явищами, процесами, відношеннями реальної дійсності та поняттями про них і властиве повнозначним словам, **індивідуальне для кожного слова.** **ГРУПИ СЛІВ У ЛЕКСИЦІ** | Ознаки | Назви груп слів | Приклади | | ---------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **За значенням:** | | | | за кількістю значень | | мірошник, диктант, парта, Дніпро голова, урок, земля, команда | | за характером значень | | ідуть люди, летить птах, хвіст кота час іде, летить, хвіст колони, комети | | за співвідношенням змісту (лексичного значення) і зовнішньої форми | |

сміятися, реготати
широко – вузько, початок – кінець
гриф – гриф, ніс —ніс, обід – обід
уява , уявлення, дружній, дружний

| | **За походженням:** | | | | споконвічна українська лексика (питома, незапозичена) | |

довгий, везти, діти, холодний, зима, день,
кузня, ярина, метелик, жіноцтво, мрія, несамохіть

| | запозичена лексика | |

уста, совість, глава
зичити, млин, завод, декабрист
фантазія, соло, чабан, імпічмент

| | **За вживанням:** | | | | за активністю вживання (за часом утворення і вживання слів у мовленні, з погляду сучасності лексики) |
  1. активного вжитку

  2. пасивного запасу:

    • застарілі слова (архаїзми та історизми)
    • неологізми (загальномовні та авторcькі)
|

земля, вода, сонце, ліс, поле, вогонь, око, машина, дорога, гривня, надія
шуйця, десниця, вої, чадо, ланити, піїт ясир, комірне, волость, повіт, кибалка
драйвер, менеджер, рейджерство припутень (І. Драч), щодуші (Ліна Костенко), брунькоцвіт (П.Тичина)

| |

за сферою вживання:

| |

теревенити, торік
кукуля, монятися, крумплі, коц
курсив, на-гора, файл
круто, облом, універ, на халяву

| | за стилістичними властивостями | | право, стежити, вниз, вода, день, багато, великий, тільки, куди, ліс, ненечка, преамбула, вищезазначений, психушка, зодчий, політизований | | за емоційним забарвленням | | двадцять, вони, пишу, робота, гарненький, вітрюга | Синонімом до слова світлина є слово: галявина день фотографія люстра всесвіт # Пароніми **ГРУПИ СЛІВ У ЛЕКСИЦІ** | 1. Акціонерний і акціонерський | Акціонерний – той, що стосується акцій, заснований на них. Акціонерне товариство. | Акціонерський – той, що належить, властивий акціонерам. Акціонерські внески. | | ----------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | 2. Апендикс і апендицит | Аппендикс – червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких хребетних тварин. Видалити апендикс. | Апендицит – запалення апендикса. Хворіти на апендицит. | | 3. Аргументація і аргументування |

Аргументація – 1. Наведення доказів на користь чогось. Переконлива аргументація.
2. Сукупність аргументів. Положення підкріплені солідною аргументацією.

| Аргументування – наведення доказів на користь чогось. Переконливе аргументування. | | 4. Вдача і удача | Вдача – сукупність психічних особливостей людини, які виявляються в її діях, поведінці, характері; нахил, звичка (також про тварин). | Удача – позитивний, бажаний наслідок чогось; успіх. Рибальська, мисливська удача. | | 5. Веліти і воліти | Веліти – вимагати, наказувати. Веліли працювати. | Воліти – хотіти, бажати. Волію знати всю правду. | | 6. Виборний і виборчий | Виборний – що визначається чи обирається голосуванням. Виборна особа, виборна посада, виборне начало. | Виборчий – пов’язаний з виборами, з місцем, де вони відбуваються, з правовими нормами, які встановлюють порядок їх проведення. Виборча кампанія, виборчий блок, виборча дільниця, виборчий бюлетень, виборче право. | | 7. Відчуття і почуття | Відчуття – відображення мозком людини властивостей предметів об’єктивної дійсності, які безпосередньо впливають на органи чуття; стан подразнюваного організму. Зорові відчуття. Відчуття холоду. Крім того, це й відчування чого-небудь, а також передчуття. Відчуття кольору. Відчуття небезпеки. | Почуття – чітке і ясне усвідомлення чогось у сфері психіки, моралі; емоції, вияви душевного стану. Почуття обов’язку. Почуття любові. У таких випадках замінювати почуття на відчуття не бажано, бо може викривитися зміст. | | 8. Воєнний і військовий | Воєнний – пов’язаний з війною. Воєнний стан, воєнна загроза, воєнна перемога | Військовий – той, що стосується війська. Військова доктрина, військова частина, військова таємниця, військові маневри. | | 9. Впізнавати і пізнавати | Впізнавати можна те, що вже бачив (знав) коли-небудь. Впізнавати людину, предмет, річ тощо. | Пізнавати – це осягати певні явища дійсності, діставати істинне уявлення про кого-небудь чи що-небудь. | | 10. Грати роль і відігравати роль | Вислів грати роль доречний у застосуванні до акторів або до людей, які видають себе за когось. | У переносному значенні використовуємо словосполучення відігравати роль. «Суспільство відіграє велику роль у становленні особистості». | | 11. Гривна і гривня | Гривна – металева шийна прикраса у вигляді обруча, наприклад: Кольє нагадують давньоруські гривни. | Гривня – грошова одиниця України. | | 12. Громадський та громадянський | Громадський походить від іменника громада й означає «належний до певного колективу людей». Громадські організації, громадський будинок, громадська думка. | Громадянський – той, що стосується громадянина як члена суспільства, а також усього громадянства. Громадянські права, громадянська мужність, громадянська совість. | | 13. Дипломант і дипломат | Дипломантом називають того, хто працює над дипломним проектом, пише дипломну роботу. Це також особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в якійсь царині. Дипломант міжнародного конкурсу піаністів. | Дипломат – службовець, наділений урядовими повноваженнями для зносин з іншими державами. Переносно дипломат – людина, котра продумано й уміло діє в стосунках із іншими. Тонкий дипломат. | | 14. Дружний і дружній | Дружний – згуртований, одностайний. Дружний колектив. Дружна родина. | Дружній – товариський, приязний. Дружній тон. Дружнє ставлення. | | 15. Експонат і експонент | Експонат – предмет, продукція, що їх показують на виставці або виставляють у музеї для огляду. Цікаві експонати. Музейний експонат. | Експонент – особа чи організація, котрі демонструють експонати. Десятки експонентів. | | 16. Заборонений і заборонний | Заборонений – дієприкметник від заборонити. Заборонена література. | Заборонний – той, що стосується заборони, забороняє. Заборонний дорожній знак. | | 17. Збитковий і збиточний | Збитковий – той, що завдає матеріальних втрат; невигідний. Збиткове господарство, збиткове виробництво, збиткове підприємство, збиткове видання. | Збиточний (збитошний) – здатний на прикрі вчинки; пустотливий; що виражає лукавство. | | 18. Зіткнення і сутичка | Зіткнення – дія за значенням зіткнутися – наткнутися на когось, щось, несподівано зустрітися з ким-небудь тощо. |

Сутичка – 1. Гостра суперечка;
сварка. 2. Невеликий короткочасний бій.

| | 19. Зумовлювати й обумовлювати | Зумовлювати – це спричиняти, викликати щось: «Гарна оплата зумовила і якісну роботу». | Обумовлювати – встановлювати (в угодах, договорах тощо) певні умови, строки, показники. | | 20. Кандидат і кандидатура | Кандидат – той, кого намічено для обрання, призначення або прийняття кудись; науковий ступінь. Кандидат у депутати, кандидат на голову правління, кандидат історичних наук. | Кандидатура – особа, названа або висунута як кандидат; права або можливість для когось виступати в цій іпостасі. | | 21. Кампанія і компанія |

Кампанія. 1. Сукупність воєнних операцій у визначений період часу, що мають певну стратегічну мету.
2. Сукупність заходів для здійснення в певний період якого-небудь важливого громадсько-політичного або господарчого завдання (наприклад, виборча кампанія).

|

Компанія. 1. Те саме, що товариство.
2. Торговельне або промислове товариство, що об'єднує підприємців; спілка.

| | 22. Книжковий і книжний | Книжковий – той, що стосується книжки, пов’язаний з нею, з виданням і розповсюдженням літератури тощо. Книжкова обкладинка, книжкова виставка, книжкова шафа, книжкова графіка. | Книжний – характерний для літературно-писемного викладу, не властивий живій мові; узятий, запозичений з книжок. Книжний стиль, книжні знання. | | 23. Комунікативний і комунікаційний | Комунікативний – той, що стосується спілкування за допомогою мови. Комунікативний засіб. | Комунікаційний – той, що стосується шляхів сполучення, ліній зв’язку. Комунікаційні шляхи. | | 24. Комфортабельний і комфортний |

Прикметник комфортабельний передає переважно зовнішній комфорт, побутові зручності.
Комфортабельна квартира, комфортабельний автобус (тролейбус), комфортабельні меблі.

|

Прикметник комфортний вживається для характеристики не лише побутових вигод, а й внутрішнього стану людини.
Комфортний відпочинок, комфортне середовище.

| | 25. Корисливий і корисний | Корисливий – той, хто прагне наживи, власної вигоди (про людину). | Корисний – який дає користь. Корисні продукти, корисні поради. | | 26. Мимохідь і мимохіть | Мимохідь – минаючи щось, побіжно. | Мимохіть – мимоволі, несвідомо | | 27. Музичний і музикальний | Музичний – який стосується музики як виду мистецтва, використовуваний для неї (музичне виховання, музична вікторина, музичне училище). | Музикальний – схильний до музики, має здатність тонко сприймати її, виконувати музичні твори (музикальний слух, музикальні пальці, музикальний голос). | | 28. Нечисленний і незчисленний | Нечисленний – який складається з невеликої кількості когось, чогось. | Незчисленний – який складається з великої кількості когось, чогось; незліченний. | | 29. Ожеледь і ожеледиця | Ожеледь – шар льоду, який утворюється на деревах та будівлях внаслідок замерзання крапель дрібного дощу. | Ожеледиця – шар льоду на землі, утворений внаслідок замерзання калюж. | | 30. Особистий і особовий | Особистий – індивідуальний, належний окремій особ. Особиста власність, особиста думка, особисте життя. | Особовий – такий, що стосується особи взагалі, багатьох осіб. Особовий склад, особова справа (у відділі кадрів) та ін. Крім того, прикметник особовий уживається як граматичний термін: особове дієслово, особовий займенник. | | 31. Паливо і пальне | Паливо – горюча тверда, рідка або газоподібна речовина, що служить джерелом енергії. Збережене паливо, заготівля палива на зиму. | Пальне – це паливо для двигунів внутрішнього згорання. | | 32. Пам’ятник і пам’ятка | Пам’ятник – скульптурна споруда на пам’ять або на честь когось чи чогось. Пам’ятник князеві Володимиру, проект пам’ятника Михайлові Грушевському, встановлення пам’ятника Лесі Українці. |

Пам’ятка – 1. Річ або об’єкт, що нагадує про когось, про щось.
2. Предмет матеріальної або духовної культури минулого. Історична пам’ятка, літературна пам’ятка, пам’ятка музичної культури, пам’ятка природи, Товариство охорони пам’яток історії та культури.
3. Невелика книжка чи аркуш із короткими настановами; інструкція. Пам’ятка водієві, пам’ятка туристові.
4. Церковна поминальна книжечка.

| | 33. Погідний і погодний | Погідний – тихий, спокійний, погожий; переносно – безтурботний, урівноважений: погідне море, погідне небо, погідний настрій. «День був погідний і доволі теплий» (Богдан Лепкий). | Погодний – що стосується погоди. Погодні умови, погодні прикмети. | | 34. Подовжувати і продовжувати | Подовжувати – збільшувати в довжину. Подовжити шнур. | Продовжувати – збільшувати в часі. Продовжити рейс, продовжити урок. | | 35. Показний і показовий |

Показний – 1. Той, що привертає увагу позитивними якостями.
Показні видання. 2. Помітний,привабливий. Показний з себе.
3. Навмисний, підкреслений. Показна парадність.

|

Показовий – 1. Характерний, типовий. Показовий приклад.
2. Прилюдний. Показовий суд.
3. Зразковий. Експериментально-показове господарство.

| | 36. Показник і покажчик | Показник – свідчення, доказ, ознака чогось; переважно у множині – наочне вираження (в цифрах, графічно) досягнень, результатів чиєїсь праці. Показник зрілості, економічні показники. |

Покажчик – 1. Позначка, яка на щось показує. Покажчик дороги.
2. Довідкова книжка чи список. Алфавітний покажчик літератури. Покажчик слів.
3. Контрольно-вимірювальний прилад. Покажчик температури води.

| | 37. Приводити і призводити | Приводити – допомагати чи примушувати йти за собою (приводити до хати), спонукати прибути куди-небудь (жадоба знань привела до школи), доводити до якогось стану (приводити в належний вигляд), або в значенні переносному – породити: «Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла?» (Тарас Шевченко). | Призводити – коли йдеться про щось таке, що спричиняє певний негативний наслідок (наслідки): «Призвели до біди та й поховались» (Михайло Коцюбинський). | | 38. Приголомшений і приголомшливий |

Приголомшений – 1. Дієприкметник від приголомшити. Приголомшений ударом.
2. Прикметник. Виражає замішання, пригніченість. Приголомшений вигляд.

| Приголомшливий – той, що приголомшує. Приголомшлива звістка. | | 39. Регістр і реєстр |

Регістр (-у) – 1. Ділянка звукового діапазону. Звуки нижнього регістру.
2. Орган державного технічного нагляду за будівництвом і безпекою плавання суден. Діяльність регістру.
3. Регістр (-а). Розподільник, регулятор у деяких машинах і приладах; пристрій в обчислювальних апаратах.

| Реєстр (-у) – список, письмовий перелік когось, чогось; книга для записування, обліку. Внести до реєстру. | | 40. Рідкий і рідкісний | Рідкий – негустий; розташований нещільно один за одним або повторюється через певні проміжки часу тощо. Рідке тісто, рідкий гребінець, рідке волосся, рідкий туман, рідкі вибухи. | Рідкісний – що трапляється, буває не часто; незвичайний. Рідкісна рослина, рідкісний випадок, рідкісна порада. | | 41. Розділяти і поділяти | Розділяти – як правило, ділити ціле на частини. Розділяти землю, межу, калач, стіл і т. ін. | Поділяти – мати подібні переконання, погляди, почуття тощо. Поділяти радість, тугу, тривогу, думку, оптимізм, ідеологію, настрій, захоплення, позицію. | | 42. Свідоцтво і свідчення |

Свідоцтво – офіційний документ.
Свідоцтво про народження.

| Свідчення – підтвердження чогось (факту, обставин тощо). Вірогідні свідчення, свідчення в суді. | | 43. Становити і складати | Становити – бути складником чогось; являти собою щось. «Орні землі з давніх-давен становили на території Гуцульщини незначну частину її земельних угідь» (з газети). | Складати – розміщувати що-небудь у певному порядку, з’єднуючи частини в ціле. Складати дрова, складати доповідь (рівняння, уявлення). | | 44. Cтримувати і утримувати | Стримувати – уповільнювати рух кого-, чого-небудь; протистояти натискові когось, чогось; не давати чомусь виявлятися повною мірою тощо. Стримувати коня, стримувати натовп, стримувати ридання. |

Утримувати – 1. Тримати когось, щось, не даючи впасти; уповільнювати просування когось, чогось; просити когось залишитися; не віддавати ворогові позиції і т. ін. Утримувати воза, утримувати дітей у хаті, утримувати плацдарм.
2. Забезпечувати кого-небудь засобами до існування; бути власником якогось закладу, підприємства тощо. Утримувати родину, утримувати пансіонат.

| | 45. Сусідній і сусідський | Сусідній – розміщений поруч, поблизу когось, чогось; який мешкає поряд. Сусіднє село, сусідня кімната, сусідня країна, сусідній парк. | Сусідський – що стосується сусіда, складається із сусідів. Сусідське подвір’я, сусідська родина, сусідський город. | | 46. Тактовний і тактичний | Тактовний (від такт) – який володіє чуттям міри, вмінням поводитися, як годиться вихованій людині. Тактовне пояснення, тактовний керівник. | Тактичний – який стосується тактики, цебто сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети чи здійснення певної бойової операції. «Відступ міг диктуватися і тактичними міркуваннями» (Іван Ле). Тактичне мистецтво, тактична боротьба, тактична схема, тактична перевага, тактичний маневр, тактичний прорахунок. | | 47. Тамувати і гамувати |

Тамувати – стримувати плин, рух чого-небудь; не давати чомусь виявлятися повною мірою.
Вживається зі словами: кров, сльози, кашель, плач, сміх, стогін, страх, дихання і под. «Навіть поранені тамували стогін у собі» (Олесь Гончар).

| Гамувати – втихомирювати, припиняти щось. Виступає у сполученні з лексемами: (гамувати) спрагу, стукіт серця, холод, хвилювання; ворогів, розбишак, непокірних, сварливих тощо. | | 48. Уява й уявлення | Уява – здатність образно створювати або відтворювати предмет у думках, свідомості. Як синонім до слова фантазія найчастіше виступає у зворотах: уява малює, в уяві постає (оживає), уява працює, робота уяви, викликати в уяві, спливати в уяві. Уживається також зі словами: багата, буйна, дитяча, збуджена, мимовільна, поетична, творча, художня, убога, хвора, людини, письменника, митця; плід уяви, сила уяви тощо. | Уявлення – розуміння чого-небудь, знання, яке грунтується на основі попереднього досвіду; чуттєво-наочний образ предметів або явищ дійсності, що зберігається і відтворюється в свідомості людини поза безпосереднім впливом їх на органи чуття. Вживається зі словами: загальне, зорове, наше, неточне, повне, помилкове, правильне, релігійне, чітке, про мистецтво, про розвиток суспільства; давати уявлення, зберігати уявлення, складати уявлення, спростовувати уявлення і т. ін. | | 49. Хутровий і хутряний | Хутровий – пов’язаний із розведенням, добуванням, обробкою, торгівлею хутра. Хутровий звір, сировина, промисловість, промисел, фабрика, цех. | Хутряний – виготовлений, пошитий із хутра. Хутряний комір, одяг, шубка, шапка. | | 50. Цегляний і цегельний | Цегляний – виготовлений, зроблений із цегли. Цегляна споруда, стіна, ворота, поріг, будинок. |

Цегельний – який виробляє цеглу або призначений для її виробництва.
Цегельний завод, промисловість, виробництво, піч.

| | 51. Ширина і широта | Ширина – протяжність чогось у поперечнику. Ширина річки, ширина автомагістралі. |

Широта – 1. Властивість широкого. Широта зацікавлень, широта кругозору.
2. Відстань від екватора по меридіану, виражена в градусах. Рослини різних широт.

| | 52. Шкірний і шкіряний |

Шкірний – який стосується шкіри (зовнішнього покриву людини).
Шкірний рубець, чутливість, хвороба, диспансер.

|

Шкіряний – виготовлений зі шкіри, оздоблений шкірою, призначений для виготовлення шкіри.
Шкіряна промисловість, сировина, пальто, чемодан, м’яч.

| # Ознаки іншомовних слів ## Ознаки іншомовних слів | «АЕРОФІЛЬТР» | | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | ------------------------------------------------------- | | 1) майже всі слова, що починаються на а,е, більшість на і | **а**орта, **е**поха, **і**нтелект; | | 2) важкі для вимови збіги приголосних; | **шт**а**нг**е**нц**иркуль, мо**нстр**, дже**нтльм**ен; | | 3) збіги голосних; | аура, олеандр, амплуа; | | 4) усі слова зі звуком \[ф] (крім фе, Фастів, форкати) | фактор, фільм, професор; | | 5) немає чергування **о, е, з і,** немає випадних **о, е** | трон – трону, кіля, брелока; | | 6) багатоскладовий корінь | профілактика, інтерпретація; | | 7) специфічні префікси й суфікси | **ін**варіант, симул**янт**, ідеал**іст**; | | 8) невідмінювані слова з кінцевим голосним | хобі, боа, шасі, мадам, какаду. | | **ПАМ’ЯТАЙ ПРО** | | | | | ## Лексика української мови за походженням | **Питома** |

Запозичена
(слова, що потрапили до української з інших мов)

| | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | |

слова, успадковані з різних періодів розвитку мови – індоєвропейського (мати, брат, сестра, син, вовк, вода, ніч, брова, ніс, дім, сіль, жити, сидіти, око, робота), праслов’янського (спільнослов’янського):
мачуха, побратим, прадід, внук, кінь, потік, посол, ми, він, лисиця, верба, сосна, дощ, буря, віра, гнів, слава, ненависть, радість, правда, там, тут, як, один, сто (деякі мовознавці вирізняють і спільносхіднослов’янську лексику: мішок, цілина, пряник, собака, горниця, харч)

| | |

власне українські:

| | # Українські відповідники до іншомовних слів | **Запозичене слово** | **Українські відповідники** | | -------------------- | ------------------------------- | | аеропорт | летовище | | алфавіт | абетка (азбука) | | аномалія | відхилення | | актуальний | важливий (сучасний, своєчасний) | | аплодисменти | оплески | | апелювати | звертатися | | аргумент | доказ | | бібліотека | книгозбірня | | біографія | життєпис | | візит | відвідини | | вокзал | двірець | | вертикальний | прямовисний | | галстук | краватка | | горизонтальний | поземний | | дистанція | відстань | | дифтонг | двозвук | | епоха | доба | | екватор | рівноденник | | журнал | часопис | | карта | мапа | | клімат | підсоння | | консенсус | згода | | куліси | лаштунки | | менеджмент | управління | | меридіан | південник | | площа | майдан | | полюс | бігун | | прогрес | поступ | | процент | відсоток | | ранг | звання | | раціонально | доцільно | | резерв | запас | | стенографія | скоропис | | тротуар | хідник | | фарфор | порцеляна | | феномен | явище | | фіаско | невдача, провал | | фікція | вигадка | | фон | тло | | фонтан | водограй | | фотокартка | світлина | | фундатор | засновник | | чемодан | валіза | Правильно витлумачено слово: актуальний – злободенний інноваційний – застарілий експресивний – запопадливий іммігрувати – виїхати економічний – ощадливий # Спрощення в групах приголосних | Щоб усунути збіг приголосних, не порушувати милозвучність у вимові (а іноді й на письмі) важкий для вимови приголосний випадає | | | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **У вимові й на письмі** |

СТЛ → СЛ
СТН→СН

| щастя – щасливийперстень – персня | |

ЖДН→ЖН
ЗДН→ЗН

| тиждень – тижневийпроїзд – проїзний | | |

СКН→СН
ЗКН→ЗК

| тиск – тиснутибрязк – брязнути | | | **ШЧК→ШК й інші** | дощок – дошка | | | **Лише у вимові** | **-СТC- → \[С:]** | шістсот \[ш’іс:óт] | | **-СТC- → \[С:]** | шістдесят \[ш’іздеис'а́т] | | | **-СТЧ- → \[ШЧ]** | невістчин \[неив’і́шчин] | | | **-СТЦ(і) → \[С'Ц']** | артистці \[арти́с'ц'і] |

Зверніть увагу!
Ці слова однотипні (утворені від іменників, що закінчуються на твердий Т: турист, агент, гігант)

| | **-СТСЬК- →\[С'К]** | туристський \[тури́с'кий] | | | **-НТСТ- → \[НСТ]** | агентство \[аге́нство] | | | **-НТСЬК- → \[С'К]** | гігантський \[г’іга́н'с'кий] | | | **Винятки** |

Спрощення НЕ відбувається у вимові й НЕ передається на письмі:
у сполуках -ЗДР- , -СПР- , -СТР- (здружитися, сприймати, страйкувати);
-СКН- (випускний, тоскно);
словах КІСТЛЯВИЙ, ПЕСТЛИВИЙ, ХВАСТЛИВИЙ, ХВАСТНУТИ, ЗАП’ЯСТНИЙ, ХВОРОСТНЯК, ШІСТНАДЦЯТЬ;
прикметниках від іменників іншомовного походження: КОНТРАСТНИЙ, БАЛАСТНИЙ, ФОРПОСТНИЙ, АВАНПОСТНИЙ ТА ІН.

| | Спрощення приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка безболіс..ний, особистіс..ний, зліс..ний, зап’яс..ний радіс..ний, виїз..ний, швидкіс...ний, перехрес..ний тиж..невий, дириген..ський, заздріс..ний, капос..ний очис..ний, пристрас..ний, улес..ливий, кореспонден..ський корис..ний, облас..ний, благовіс..ний, артис..ці Спрощення приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка балас..ний, піз..ній, гіган..ський, безсовіс..ний зап’яс.ний, зліс..ний, захис..ник, буревіс..ник заздріс..ний, кіс..лявий, бороз..на, улес..ливий дбезвиїз..ний, пристрас..ний, чес..но, піз..но мес..ник, корис..ний, волейболіс..ці, захис..ний # Подовження та подвоєння приголосних | Подовження **(між голосними)** | Подвоєння **(на межі морфем)** | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | У питомо українських словах | | |
  1. В іменниках середнього роду: зілля, узлісся, Запоріжжя.
    УВАГА! Наприкінці таких іменників пишемо літеру Я.
|
  1. Префікса і кореня: піддашшя, віддати, Наддніпрянщина.
| |
  1. В іменниках жіночого роду, що стоять в орудному відмінку: подорожжю, ніччю, сіллю.
    УВАГА! Наприкінці таких іменників пишемо літеру Ю.
|
  1. Кореня і суфікса: туманний, осінній, годинник;
| |
  1. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
    Якщо сумніваєтеся щодо правопису таких слів, поставте їх у називному відмінку однини. Коли наприкінці слова один приголосний, дописуйте відповідну літеру в орудному відмінку:
    Н.в. Керч, О.в. Керчю;
    Н.в. ніч, О.в. ніччю
|
  1. Основ: юннат (юний натураліст), військкомат (військовий комісаріат), міськком (міський комітет).
| |

  1. Подовження не буває

    • у словах шалений, скажений, навіжений, студений, даний, жаданий, довгожданий, священик;
    • у прикметниках, що означають матеріал: олов’яний, дерев’яний, піщаний, кам’яний (але камінний);
    • у дієприкметниках і похідних прикметниках на зразок:вАрений – варЕний, пЕчений – печЕний, свЯчений – свячЕний, сУшений – сушЕний.
|
  1. У прикметниках із наголошеними суфіксами -енн- , -анн- , -янн-: височЕнний, невблагАнний, свящЕнний (але священик).
| |
  1. Орієнтуйтеся на наголос: якщо наголос падає на суфікс – пишемо дві Н, не падає – одну: нескІнчений і нескінчЕнний, нескАзаний і несказАнний тощо.
|
  1. У словах бовван, Ганна, лляний, овва, ссати й похідних від них.
| |

Запам’ятайте правопис слів: Алла, Аполлон, Белла, Віссаріон, Ганна (Анна), Геннадій, Елла, Жанна, Ізабелла, Нонна, Римма, Стелла, Сусанна;
ллє (ллю, ллє, наллєш і под.), лляний, ссавці, бовваніє, бовван, суддя, баддя (але бадей, Р.в. множ.), рілля, стаття (але статей, Р.в. множ.), зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню.

| | Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка зран..я, безсмерт..я, пісен..ий, прочитан..ий дан..і, блажен..ий, згуртован..ий, височен..ий здоровен..ий, картин..ий, військ..омат, від..зеркалити стат..ей, жит..єдайний, облич.., роздоріж..я бад..ей, тон.., дерев’ян..ий, піщан..ий Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка Рус..о, мул..а, пен..і, барок..о стак..ато, мадон..а, антен..а, ес..е Марок..о, ман..а, ван..а, гол..андський Брюс..ель, Одіс..ей, контр..еволюція, трас..а піц..а, шос..е, шас..і, Буд..а Подвоєння літер НЕ відбувається в усіх словах рядка ем..ігрант, ім..ігрант, ас..амблея, бел..етристика ім..унітет, кол..екція, дис..кусія, кол..ектив ім..ітація, гол..андка, ак..уратний, ак..умуляція епіграм..а, ін..овація, бюл..етень, ак..омпанемент іл..юстрація, інтел..ігент, ір..аціональний, кор..еспондент # Будова слова | **префікс** | **корінь** | **суфікс** | **закінчення** | | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | ---------------------------------------------------------------------------------------------- | | Значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм. | Головна значуща спільна частина споріднених слів, що виражає їхнє лексичне значення. | Значуща частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм. | Змінна значуща частина слова, що стоїть переважно в його кінці та виражає граматичне значення. | | Щоб правильно поділити слова на морфеми (значущі частини – корінь, префікс, суфікс, закінчення, основу), спочатку визначаємо корінь, добираючи спільнокореневі слова, потім – закінчення (змінюємо слово; змінна частина й буде закінченням). | | | | |

Увага! Слід відрізняти спільнокореневі слова від слів із омонімічними коренями (мають інше лексичне значення).
Наприклад, слова вода, водний, водогін – спільнокореневі, а слова друг, дружній, другий – ні (слово другий має інше значення).

| | | | | Основа – частина слова без закінчення, що виражає лексичне значення слова |

У незмінних словах закінчення не буває!
Отже, не мають закінчень:
1. Прислівники: гарно, добре, увечері (-о, -е, -і тут – суфікси).
2. Дієприслівники: танцюючи, зробивши, прибігши (суфікси -ючи, -вши, -ши).
3. Інфінітив: танцювати, робити (-ти тут – суфікс).
4. Незмінювані іншомовні слова: пюре, какаду, метро (усе слово – корінь).

| | | |

Зауважте!
В інфінітивах голосний, що стоїть між коренем і суфіксом -ти – теж суфікс. Наприклад, морфемна будова слова жати: корінь -ж-, суфікс -а-, суфікс -ти.
Різновидом суфікса є постфікс -ся(- сь), що стоїть у кінці дієслів: пишатися, хвилюватися (-ся – постфікс, різновид суфікса).

| | | | Спільнокореневими є слова рядка роздумувати, подумки, дума, роздум людяний, привселюдно, людний, усезагальний малюнок, мальований, малий, малюючи гірше, гірко, грішно, погіршувати водити, зневоднення, водиця, водовідвід Схемі “префікс+корінь+суфікс+закінчення” відповідає слово навпочіпки переписаний особистий передмова охорона # Способи словотворення | **Спосіб** | **Як утворюється слово** | **Приклади** | | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------ | ----------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------- | |

М
О
Р
Ф
О
Л
О
Г
І
Ч
Н
І

| префіксальний | за допомогою префікса | недруг (префікс **не-** + корінь **друг**), прадід (префікс **пра-** + корінь **дід**). | | суфіксальний | за допомогою суфікса | глибина (корінь **глиб-** + суфікс **-ин-**), кобзар (корінь **кобз-** + суфікс **-ар**). | | | префіксально-суфіксальний | одночасно за допомогою префікса та суфікса | навушник (префікс **на-** + корінь **-вуш-** + суфікс **-ник**). | | | безафіксний | відкиданням суфіксів | Перехід (від **переходити**; вигін (від **виганяти**). | | | складання | поєднанням основ | глинозем, військкомат (**військ-**овий + **ком-**ісаріат) | | |

Н
Е
М
О
Р
Ф
О
Л
О
Г
І
Ч
Н
І

| морфолого-синтаксичний | переходом слова з однієї частини мови в іншу | майбутнє, пальне (утворені від прикметників) | | лексико-синтаксичний | злиттям сполучень слів в одне слово | перекотиполе, Борислав | | | лексико-семантичний | переосмисленням існуючих слів | Гончар (прізвище), «Сокіл» (хокейний клуб). | | Увага! Щоб правильно визначити спосіб словотворення, слід уважно визначати слово, від якого утворене похідне:\ Подорожній ← дорожній ← дорога.\ Слово подорожній утворене префіксальним способом (подорожній «мінус» дорожній = по-, це префікс); слово дорожній – суфіксальним (дорожній «мінус» дорога = -н(ій); -н- – це суфікс). Префіксальним способом утворене слово узлісся перебіг розбризкувати переїдання підвид # Принципи поділу на частини мови **Принципи поділу (при визначенні частини мови враховують усі ці ознаки одночасно):** * смисловий (спільне значення слів); * морфологічний (слова мають спільні граматичні категорії, змінюються за схожими принципами); * синтаксичний (типові синтаксичні ролі – яким членом речення слово є найчастіше); * словотворчий (типові для певної групи слів способи словотворення, суфікси, префікси тощо). **10 частин мови = 6 самостійних + 3 службові + 1 вигук**\ **10 частин мови = 5 змінних + 5 незмінних** | | | Значення | Питання | | | | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | |

C
А
М
О
С
Т
І
Й
Н
І

6

| **іменник** | **предмет, особа** | хто? що? |

І
М
Е
Н
Н
І

4

|

З
М
І
Н
Н
І

5

| | **прикметник** | ознака предмета | який? чий? | | | | | **числівник** | число, кількість, порядок при лічбі | скільки? котрий? | | | | | **займенник** | вказує (але не називає) на предмет, ознаку, кількість | хто? що? який? чий? скільки? котрий? | | | | | **дієслово** | дія або стан | що робити? що зробити? |

Д
І
Є
С
Л
І
В
Н
І

2

| | | | **прислівник** | ознака дії, ознака ознаки, ознака предмета | як? коли? де? куди? звідки? для чого? навіщо? чому? яким способом? наскільки? |

Н
Е
З
М
І
Н
Н
І

5

| | | |

С
Л
У
Ж
Б
О
В
І

3

| **прийменник** | служить для зв’язку слів у словосполученні | НЕ відповідають на питання | | | | **сполучник** | служить для зв’язку однорідних членів, простих речень у складному | | | | | | **частка** | служить для утворення окремих граматичних форм, надання відтінків значень | | | | | | | **вигук** | виражає почуття і волевиявлення | | | | Усі слова є іменниками в рядку книгарня, книжник, книгозбірня соловей, соловенятко, солов’їний зеленаво, зеленка, зелень малювання, малюнок, намалювавши завідувач, завідувачка, завідувати Прикметниками є всі слова в рядку батьківський, мудріше, дерев’яний добре, добрий, добрезний батьків, біологічний, мудріший слюсарський, чийсь, інженерний свій, гарний, найдобріший Числівниками є всі слова рядка чотири, четвертий, четвертина, четверо сто, сотня, сота, сотий шість, шістка, шостий, шестеро десять, десяток, десятеро, десятий два, двійко, двоє, обидва # Складні випадки визначення частин мови | Порада | Коментарі | Приклади | | ------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | прийменник = «ПРИ ІМЕННИКові» |

Прийменник пов’язаний із іменною частиною мови (іменником, прикметником, числівником, займенником).

Установити цей зв’язок допоможе питання.

Якщо пов’язаний із дієсловом, – це прислівник.

|

Неподалік (чого?) пагорба росло дерево (пагорб – іменник; «при ньому» → прийменник неподалік).

Хлопець стояв неподалік (неподалік – прислівник).

| | сполучник «сполучає» |

Сполучник поєднує (сполучає) однорідні члени речення та частини складного речення.

Щоб відрізнити сполучник у підрядному реченні від сполучного слова (займенника чи прислівника), пробуємо перетворити речення на питальне; якщо така заміна можлива – сполучне слово (займенник, прислівник), якщо ні – сполучник.

Якщо слово ЩО можна замінити словами ЯКИЙ, ЯКА, ЯКЕ, ЯКІ – це займенник; якщо ні – сполучник.

|

Друг і подруга почали навчатися(і – сполучник).

Чи радився ти з друзями, коли варто починати готуватися до ЗНО (коли – прислівник; можна перетворити на питальне речення: Коли варто починати готуватися до ЗНО?).

Якби ти раніше почав готуватися до ЗНО, то мав би кращий результат (якби – сполучник, це речення не можна перетворити на питальне).

Бачу друга, що готується до ЗНО (що – займенник; можна замінити на …який готується до ЗНО).

Я знаю, що я нічого не знаю (що – сполучник).

| | частка (при дієслові) | Частка в реченні найчастіше пов’язана з дієсловом, вона надає йому додаткових значень. | **Не** буду писати. Хотів **би** писати. (не, би – частки). | | можна, треба, потрібно, слід, варто, неможливо, повинен | Це присудкові **прислівники**. Вони незмінні й уживаються в структурі складеного дієслівного присудка. | **Варто прочитати** цю книгу (варто – прислівник). | | навіть, уже, таки | Це обмежувально-видільні **частки**. | Я робитиму це **навіть** тоді, коли хтось проти (навіть – частка). | | вигук (етикетні слова) | Вигуками є не лише звуконаслідування: кукуріку! ха-ха-ха!; заклики, сигнали: цить! тс-с!; вираження почуттів і переживань: ах! ой! ого!, а й слова зі сфери мовного етикету: будь ласка! на добраніч! дякую! алло! | **Перепрошую**, я не хотів цього робити (перепрошую – вигук). | Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ Між нами є щось таке, ніби приязнь. Не можна думати, що ти нічого не вартий. Для мене це принципове питання. Я не здатен на підлість. Без минулого немає майбутнього. Частки НЕМАЄ в реченні Завжди хотів навчитися радіти крізь сльози. Розум за гроші не купиш. Зробити б це завдання якнайшвидше! Робила ж усе якісно. От де правильна відповідь! Вигук є в реченні Нізащо на це не погоджуйтеся! Варто бути мудрішими. Навіть не просіть! Вона ж це не схвалить. Перепрошую, ніхто не питав вашої думки. # Іменник як частина мови Визначення **Іменник** – самостійна змінна частина мови, яка має значення предметності й відповідає на питання хто? що? **Лексико-граматичні категорії:**назви **істот** (назви людей і тварин, міфологічних істот, померлих, карт, шахових фігур) і **неістот** (назви сукупності людей чи тварин, мікроорганізмів);**загальні** (узагальнена назва предмета, пишуться з малої літери) та **власні** назви (індивідуальна назва особи чи предмета, пишуться з великої літери),**конкретні** (сполучаються з власне кількісними числівниками) й **абстрактні** (не сполучаються з власне кількісними числівниками);**одиничні** й **збірні** (мають форму тільки однини),**речовинні** (позначають однорідну за складом речовину). **Граматичні категорії**: рід (чоловічий, жіночий (може бути і спільний), середній); число (однина, множина); відмінок (називний – прямий; родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний – непрямі). # Рід відмінюваних іменників із нульовим закінченням | чоловічий рід | жіночий рід | | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | |

Аерозоль
біль
бридж (гра)
висип, насип, розсип
дріб (десятковий, барабанний)
дриль (інструмент)
картель (різновид монополії)
кір
накип
нежить
перекис
поступ
пропис
полин
продаж
Псалтир
рояль
рукопис
Сибір
собака
степ; степінь і ступінь
толь (покрівельний матеріал із товстого картону)
тюль
туш (муз. п’єса; ненавмисне торкання в більярді)
фенхель (рослина)
шампунь
ярмарок

|

бандероль
бешамель (соус, приправа)
бязь (тканина)
ваніль
верф (сукупність споруд на березі водойми, де будують і ремонтують судна)
гуаш
жирандоль (свічник)
жовч
заполоч (нитки для вишивання)
каніфоль (смола, добута з хвойних дерев)
Керч
консоль (виступ)
мігрень
нехворощ (різновид полину)
папороть
путь
ретуш (виправлення, підмальовування картин, фотознімків; обробка каменя сколюванням)
розкіш
скрижаль
суміш
туш (фарба)
фланель (тканина)
шагрень (шкіра, папір)

| |

Паралельні форми роду
африкат – африката; банкнот – банкнота; довіра – довір’я; цебер – цебро; жираф – жирафа; зал – зала; змій – змія; манжет – манжета; мозоль – мозоля; мотузок – мотузка; оазис – оаза; плацкарт – плацкарта; спазм – спазма; сусід – сусіда тощо; дрож, купіль, фальш, харч ж.р. і ч.р.

| | |

Іменники спільного роду
можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої статі; мають закінчення -а, рідше -о: базіка, жаднюга, нероба, потвора й под.

| | | **УВАГА! Назви осіб за професією, посадою, званням, видом діяльності належать до іменників чоловічого роду**, хоча можуть називати осіб різних статей; від окремих творяться назви осіб ж.р., але вони мають стилістичні обмеження (учителька, директорка, майстриня, поетеса і поетка тощо). | | У якому рядку іменники тільки чоловічого роду? Борнео, Міссісіпі (річка), аташе, колібрі, цеце місіс, мадам, леді, Нонна, кенгуру кашне, кіно, меню, Онтаріо (озеро), Баку (місто) бюро, журі, метро, какаду, Сахара шимпанзе, фламінго, поні, зебу, маестро У якому рядку іменники мають неоднаковий рід? життя, узбережжя, обличчя, зілля, знання сонце, озеро, полотно, село, зерно біль, цвіль, туш, гуаш, кужіль дріб, промінь, Дніпро, абажур, каменяр радість, цікавість, розповідь, нехворощ, вість # Рід невідмінюваних іменників |

Не відмінюються:

| | | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | 1. Назви осіб – за віднесеністю до статі | **Ч.р.:** аташе (консультант при дипломатичному представництві), буржуа (представник класу буржуазії), денді (вишукано, пишно й модно одягнена людина; франт), імпресаріо (організатор концертів), конферансьє (артист, що веде концерт), кутюр’є (розробник одягу), кюре (католицький священик у Франції та Бельгії), маестро, месьє, папараці (світський фотохронікер), портьє (швейцар у готелі), рантьє (особа, що живе за рахунок доходів від цінних паперів), рефері, тифозі (спортнивний уболівальник в Італії), тореро (учасник бою биків), шансонсьє (естрадний співак), япі (освічена людина в США, яка прагне зробити кар’єру). | | **Ж.р.:** леді, інженю (акторка, яка грає ролі наївних дівчат), міс, мадам, фрау | | | 2. Назви тварин, птахів – іменники ч. р. (можливе розрізнення статі) | кенгуру, колібрі, шимпанзе; але ця роздратована шимпанзе (про самицю) **УВАГА! Назви риб – жіночого роду:** гурамі, івасі, путасу, фугу. **Муха** цеце (ж.р.). | | 3. Назви неістот – іменники середнього роду |

Авокадо, безе, адажіо, галіфе, амплуа.
УВАГА!

| | 4. Власні назви – рід за родовою назвою | Чилі, Гаїті (країна) – ж.р.; Капрі, Кюсю (острів) – ч.р.; Міссурі, Міссісіпі (ріка) – ж.р.; Сочі, Есасі (місто) – с.р. | | 5. Абревіатури – за родом опорного слова | ГЕС (станція) – ж.р.; НТУ (університет) – ч.р.; УЗД (ультразвукове дослідження) – с.р. | | 6. Складні іменники | 1) за родом відмінюваного слова в іменниках з одним незмінним компонентом: кафе-автомат (ч.р.); крем-сода (ж.р.); програма-максимум (ж.р.); | | 2) за родом слова, яке має ширше значення в іменниках із двома відмінюваними компонентами: диван-ліжко (ч.р.); замок-блискавка (ч.р.); музей-квартира (ч.р.); виставка-продаж (ж.р.); сукня-костюм (ж.р.); крісло-гойдалка (с.р.). | | |

Деякі невідмінювані іменники можуть належати до двох родів:
Цей і ця протеже, веселий і весела хіпі (гіпі), складна і складне есперанто (штучна мова), міцний і міцне бренді, запальний і запальне па-де-де, па-де-труа, сиртакі (танці), загадковий і загадкова візаві (той, хто перебуває навпроти).

| | | **НЕ ЗАБУВАЙТЕ! Іменник пальто в українській мові відмінюється** (пальто, пальтом тощо). | | Правильно поєднано всі прикметники з іменниками в рядку жахливий нероба, повноводе Конго, смачне драже прудкий хлоп'я, немолода леді, корисне алое темний тунель, далека путь, провідний інженер незаселена Сибір, малий соня, дороге піаніно радісне кенгуру, смачне пюре, різнобарвне панно Правильно поєднано всі прикметники з іменниками в рядку стійка гуаш, інформативне інтерв'ю, гостра біль прекрасний фламінго, вітальний туш, ароматний шампунь гостинний Осло, запашне какао, велике кімоно чарівна пані, надокучлива цеце, дороге кольрабі третій степінь, колоритна Перу, вчена ступінь # Родовий відмінок **Родовий відмінок (кого? чого?)** | Однина | | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | назви істот; конкретні, чітко окреслені предмети й поняття | назви неістот; абстрактні, збірні, нечітко окреслені предмети й поняття | |

1. Населені пункти (зокрема, міста): Лондона, Парижа, Конотопа
АЛЕ: Кривого Рогу, Кам’яного Броду, Широкого Яру (друга частина співзвучна з загальною назвою, що має закінчення -у)

|

Географічні назви, крім населених пунктів: Ірану, Афганістану, Єгипту, Криму, Донбасу, Байкалу
АЛЕ: ІртишА, СивашА, ДністрА, ДінцЯ – наголос

| | 2. **Терміни точних наук (зокрема, мовознавства):** атома, вектора, інтеграла, ромба, синуса, катода, суфікса, займенника | **2. Літературознавчі терміни; терміни, що означають процеси, явища:** сюжету, альманаху; аналізу, синтезу, імпульсу, ферменту, електролізу | |

3. Архітектурні деталі: карниза, еркера, портика
будиночка, сарайчика, майданчика
ліска, провулка, ярка (форми з -К-)

|

3. Назви зі значенням місця і простору: поверху, залу, універмагу, степу; будинку, сараю, майдану
АЛЕ: хлівА, гаражА, млинА – наголос;

| |

4. Частини тіла: зуба, суглоба, шлунка
АЛЕ: мозку

| 4. **Почуття та стани організму:** болю, жаху, сміху, суму | | 5. **Міри довжини, ваги, часу, числові та грошові назви:** метра, гектара, грама, літра, понеділка, долара | 5. **Назви речовин і матеріалів:** граніту, базальту, меду, піску, кисню, водню | | 6. **Назви дерев:** горіха, дуба, каштана, клена, явора | 6. **Назви рослин (крім дерев):** барвінку, бузку, звіробою, щавлю, ячменю | | 7. **Конкретні предмети:** рушника, компаса, брелока, бюлетеня, мотора | 7. **Абстрактні та збірні назви:** гуманізму, інтелекту, імпульсу, батальйону, хору | |

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Слів із закінченням
-у, -ю більше.
НЕ ЗАБУВАЙ стежити за наголосом і значенням!

|

8. Назви ігор і танців: футболу, тенісу, вальсу, фокстроту
АЛЕ: гопакА, квачА, козакА – наголос.

9. Явища природи: вітру, дощу, грому, туману, снігу, морозу

| |

Деякі іменники мають різні закінчення залежно від значення
акта (документ) – акту (дія), алмаза (коштовний камінь) – алмазу (мінерал), Амура (бог кохання) – Амуру (річка), апарата (прилад) – апарату (установа), блока (частина споруди, машини) – блоку (об’єднання), вала (деталь машини) – валу (насип), елемента (конкретне) – елементу (абстрактне), клина, пояса (предмет) – клину, поясу (просторове поняття), інструмента, каменя, буряка (одиничне) – інструменту, каменю, буряку (збірне), листопада (місяць) – листопаду (опадання листя), рахунка (документ) – рахунку (дія) й інші.

| | | **Іменники з кінцевим основи –р** | | |

Тверда, мішана групи: -а (комара, снігура, хабара, панцира, пастора, кучера (візника); газетяра).
М’яка група: -я (єгеря, якоря, вівтаря, паламаря, пастиря, Псалтиря, гончаря, вівчаря, кучеря (волосся), кухаря).

Примітка. Як визначити групу див. «Орудний відмінок».

| | | Множина | | | | | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------ | | **Відміна** | **нульове закінчення** | **-ів, -їв** | **-ей** | | **І** | круч, веж, бур, вафель, підошов, мітел, гривень, воєн і війн, сосон і сосен | суддів, гайдамаків, старостів (але старост – про керівних осіб) | статей, свиней, попадей, сімей | |

УВАГА! Деякі іменники мають паралельні форми:
мамів і мам, бабів і баб, губів і губ, легенів і легень

| | | | | **ІІ** |

1) більшість іменників середнього роду: сіл, вікон, ден (від дно), знань, облич, узбереж, піддаш, пліч (або плечей);
2) іменники чоловічого роду, які в множині втрачають суфікс -ин- (киянин – кияни): киян, болгар, бояр, татар, галичан, молдован, заробітчан, громадян, львів’ян, селян.

|

1) більшість іменників чоловічого роду: грамів, вольтів, партизанів, татів, солдатів, грузинів, осетинів, апельсинів, помідорів…
2) деякі іменники середнього роду: морів, полів (і піль), іклів, відкриттів, почуттів, життів, подвір’їв, верхів’їв, міжгір’їв, сузір’їв, прислів’їв.

| – | |

УВАГА! Закінчення деяких іменників залежить від значення:
чоловік (осіб) і чоловіків (осіб лише чоловічої статі);
хазяїв (чоловіків) і хазяїнів (господарів).

| | | | | **ІІІ** | – | – | тіней, відомостей, верфей, осей (від вісь) | | **IV** | гусят, курчат, щенят, імен, племен | – | – | |

Множинні іменники можуть мати всі три закінчення:
1) нульове: роковин, запросин, канікул, воріт, лещат, ножиць, конопель, Альп, Апеннін, Балкан, Карпат, Сум, ночов і ночв;
2) -ів: зборів, курсів, терезів, окулярів, джинсів, консервів, шортів, мокасинів, граблів і грабель, шароварів і шаровар;
3) -ей: людей, дітей, дверей, гастролей, грошей, сіней.

| | | | Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку спізнення рейс.., не добрав одного кілограм.., вичитав із підручник.. із першого вагон.., вулиці Лондон.., зібрали з гектар.. кілька літрів бензин.., приміщення театр.., будова атом.. прибув з Іран.., не поставив апостроф.., основи світогляд.. води Дінц.., секція футбол.., 13 листопад.. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку дуб, гай, ключ, вітер мармур, прогрес, Буг, протон сон, цукор, вогонь, Байкал грім, Париж, прогрес, бузок Ліван, Кавказ, мозок, займенник # Давальний відмінок | **-ові, -еві (-єві)** | **-у (-ю)** | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------- | | Уживаються паралельно, але | | | переважають у назвах істот | переважно в неістот | |

Якщо поряд кілька іменників у давальному відмінку, закінчення слід чергувати:
добродієві Івану, сусідові Петру, Павленкові Сергію Іллічу

| | # Знахідний відмінок | **Зн.в. одн. істоти = Р.в.** | запросити брата, зустріти товариша | | | ----------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **Зн.в. одн. неістоти = Н.в.** | стоїть колодязь (Н.в.) – викопати колодязь (Зн.в.) | | | **Паралельні форми (закінчення називного й родового відмінків) мають:** | | | | 1. | Деякі іменники чоловічого роду ІІ відміни | написав лист і листа, зрізав дуба й дуб, купив ніж і ножа, узяв стілець і стільця, поранив палець і пальця, купив олівець й олівця, дав карбованець і карбованця | | 2. | Назви тварин і комах у множині | доглядати кіз і кози, овець і вівці, корів і корови, волів і воли, коней і коні, свиней і свині, каченят і каченята, ягнят і ягнята, гусят і гусята, бджіл і бджоли | # Орудний відмінок | Однина | | | | | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **Група** | **Як визначити** | **Закінчення** | **Приклади** | | **тверда** | Н.в. множини має закінчення -И | |

капіляри – капіляром; футляри – футляром;
мадяри – мадяром;
муляри – муляром;
столяри – столяром;
ювіляри – ювіляром;
варвари – варваром
долари - доларом
панцири – панциром;
пастори – пастором.

| | **м’яка та мішана** | Н.в. множини має закінчення -І | |

миші – мишею;
пастирі – пастирем;
Псалтирі – Псалтирем;
пустирі – пустирем;
вівчарі – вівчарем;
шахтарі – шахтарем;
господарі – господарем;
козирі – козирем;
писарі – писарем;
школярі – школярем;
Ігорі – Ігорем;
єгері – єгерем;
лобурі – лобурем;
кучері (волосся) – кучерем;
якорі – якорем.

| |

УВАГА! ВИНЯТКИ:
звірі, комарі, хабарі, пазурі (пазури)
АЛЕ
звіром, комаром, хабаром, пазуром

ПОРІВНЯЙ!У родовому відмінку: звіра, комара, хабара, пазура.

|

мАляр (мАляри – малярОМ),

малЯр (малярІ – малярЕМ)

Кл. в. (незалежно від наголосу) мАлЯре

| | | | Множина | | | | |

Деякі іменники мають паралельні форми: воротами – ворітьми, гостями – гістьми, грошима – грішми, дверима – дверми,
колесами – колісьми, коліньми – колінами, крильми – крилами, конями – кіньми,
санями – саньми, свинями – свиньми, сльозами – слізьми, чоботами (чоботями) – чобітьми, штанами (штанями) – штаньми

| | | | | **УВАГА! очИма, плечИма (а не «очАми», «плечАми»)** | | | | Закінчення -ом у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку вокзал, трамвай, автобус Ігор, оптиміст, баскетбол шифр, казкар, палац лікар, параліч, футболіст футляр, хабар, комар # Місцевий відмінок | Однина | | | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------- | | Закінчення **-у (-ю)** або **-і** залежить від | | | **Наголосу** | **Прийменника** | | на бокУ – на бОці | на вікні – по вікну | | на мостУ – на мОсті | на кордоні – по кордону | | на торгУ – на тОрзі | на столі – по столу | | у краЮ – у краЇ | на подвір’ї – по подвір’ю | | у раЮ – у рАї | у селі – по селу | | Із прийменником **по** – паралельні форми незалежно від наголосу | | | по Дніпру – по Дніпрі, по лісу – по лісі, по місту – по місті, по селу – по селі, по тілу – по тілі | | | Множина | | |

Закінчення -ах (-ях), форми з «-ам (-ям)» є ненормативними!
по полях, селах, містах; на воротах (воротях), штанах (штанях); у чоботах (чоботях),
а НЕ «по полям, селам, містам» тощо.

| | # Кличний відмінок | **-о** | **-е (-є)** | **-у** | **-ю** | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **Іменники І відміни** | | | | | 1) з основою на твердий приголосний; деякі іменники з основою на шиплячий: Тетяно, Миколо |

1) з основою на м’який і шиплячий: мріє, сім’є, Надіє, душе, круче, площе
вельможе, теще

| – | 1) із пестливим значенням: доню, бабусю, матусю, Олю, Наталю, Олесю | | **Іменники ІI відміни** | | | | | – | 2) із суфіксом -ець-: хлопче, молодче, **женче, шевче,** кравче, горобче, АЛЕ! українцю, бійцю, знавцю, мудрецю, борцю, добровольцю, Швецю, Жнецю, Кравцю | 1) із суфіксами -к-, -ик-, -ок-: синку, братику, батьку, полковнику, письменнику, Ільку, Левку | 2)більшість іменників з основою на м’який приголосний; на -р (із закінченням -я в Р.в.): місяцю, коню, вчителю, кобзарю, секретарю, лікарю, лицарю | | – | 3) більшість іменників на шиплячий приголосний: стороже, Довбуше, Дороше, Тимоше | 3) кілька іменників на шиплячий: читачу, товаришу, керманичу, глядачу, викладачу, укладачу | | | – | 4) з основою на твердий приголосний; на -р (із закінченням -а в Р.в.): друже, брате, юначе, пастуше, вовче, соколе, орле, Львове, Києве, професоре, командире, каменяре АЛЕ! **сину, тату, діду** | | | | **Іменники ІII відміни** | | | | | – | любове, радосте, молодосте, Аделе, Нінеле | – | – | | **УВАГА! ЗАПАМ’ЯТАЙ!** | | | | |

Ігоре, Олегу, Іллє, Насте, женче, шевче
Форми «Ігорю», «Олеже», «Ілле», яких пропонують уживати деякі автори посібників, підручників, у чинному правописі не відображені.

|

загальна назва + загальна назва =
Кл.в. + Кл.в. або Кл.в. + Н.в.
добродію опоненте і добродію опонент

| | | |

загальна назва + ім’я = Кл.в. + Кл.в.
Друже Ігоре, колего Олегу, Пані Маріє

| | | | |

загальна назва + прізвище = Кл.в. + Н.в.
колего Ігнатенко, прокуроре Кащенко

| | | | |

ім’я + по батькові = Кл.в. + Кл.в.
Валентино Володимирівно, Антоніно Станіславівно, Людмило Олександрівно, Якове Михайловичу, Юрію Аврамовичу, Миколо Павловичу

| | | | |

ПОРІВНЯЙ!
Віталію Федоровичу і Віталіє Федорівно, Лесю Пилиповичу і Лесе Пилипівно

| | | | Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку брат, Євген, професор, товариш голуб, суддя, Наталка, доля зоря, Юля, Антон, директор актор, Настя, друг, Павло сторож, Роман, офіцер, Наталя Закінчення -ю у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку Галя, школяр, Андрій, матуся коваль, мудрець, учень, бабуся хлопець, Олексій, місяць, біль Віталій, обрій, тополя, дідусь Катруся, лікар, доля, герой # Творення та відмінювання імен по батькові | **Імена по батькові** | **Суфікс** | **Відмінювання** | | --------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | чоловічі |

Григорович, Ілліч, Якович,
Лукич (Лукович),
Кузьмич (Кузьмович),
Хомич (Хомович),
Савич (Савович),
Миколайович (Миколович)

|

як іменники ІІ відміни мішаної групи
Н. Василь Ігорович
Р. Василя Ігоровича
Д. Василеві(-ю) Ігоровичу
З. Василя Ігоровича
О. Василем Ігоровичем
М. (на) Василеві(-ю) Ігоровичу
Кл. Василю Ігоровичу

| | жіночі |

Григорівна, Іллівна, Яківна, Луківна, Кузьмівна, Хомівна, Савівна,
Миколаївна (Миколівна)

|

як іменники І відміни твердої групи:
Н. Іванна Андріївна
Р. Іванни Андріївни
Д. Іванні Андріївні
З. Іванну Андріївну
О. Іванною Андріївною
М. (на) Іванні Андріївні
Кл. Іванно Андріївно

| Є помилки в утворенні імен по батькові в рядку Іллівна, Лукич Григор’ївна, Андрієвич Юріївна, Аркадійович Ярославівна, Миколович Олексіївна, Тарасович Правильно утворені імена по батькові в рядку Євгенійович, Іллінічна Ігоревич, Григоріївна Аркадійович, Спиридонівна Валерієвич, Аркадієвна В’ячеславич, Романовна # Відмінювання географічних назв |

Як звичайні іменники/ прикметники

(із іменниковими/ прикметниковими закінченнями; мають форму лише множини)

|

Н. Рівне, Мукачеве, Чернівці
Р. Рівного, Мукачевого, Чернівців
Д. Рівному, Мукачевому, Чернівцям
З. Рівне, Мукачеве, Чернівці
О. Рівним, Мукачевим, Чернівцями
М. (у) Рівному, Мукачевому, Чернівцях

| | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | |

Складні назви – відмінюються обидві частини

(іменник+ прикметник; прикметник+ іменник)

|

Н. Кам’янець-Подільський, Новоград-Волинський, Переяслав-Хмельницький
Р. Кам’янця-Подільського, Новограда-Волинського, Переяслава-Хмельницького
Д. Кам’янцю-Подільському, Новограду-Волинському, Переяславу-Хмельницькому
З. Кам’янець-Подільський, Новоград-Волинський, Переяслав-Хмельницький
О. Кам’янцем-Подільським, Новоградом-Волинським, Переяславом-Хмельницьким
М. (у) Кам’янці-Подільському, Новограді-Волинському, Переяславі-Хмельницькому

АЛЕ! Відповідні прикметники змінюються лише в другій частині: кам’янець-подільським автобусом, новоград-волинського мешканця, переяслав-хмельницького маршруту тощо.

| |

Складні назви – у другій частині

(іменник+іменник; іменнник+ присвійний прикметник)

|

Н. Івано-Франківськ, Баден-Баден
Р. Івано-Франківська, Баден-Бадена
Д. Івано-Франківську, Баден-Бадену
З. Івано-Франківськ, Баден-Баден
О. Івано-Франківськом, Баден-Баденом
М. (в) Івано-Франківську, (у) Баден-Бадені

АЛЕ! Конча-Заспа – Кончі-Заспи, у Кончі-Заспі; Пуща-Водиця – Пущі-Водиці, у Пущі-Водиці

| |

Складні назви – у першій частині

(коротка форма прикметника+ на+ іменник)

|

Н. Ростов-на-Дону, Франкфурт-на-Майні
Р. Ростова-на-Дону, Франкфурта-на-Майні
Д. Ростову-на-Дону, Франкфурту-на-Майні
З. Ростов-на-Дону, Франкфурт-на-Майні
О. Ростовом-на-Дону, Франкфуртом-на-Майні
М. (у) Ростові-на-Дону, Франкфурті-на-Майні

| # Іменники на означення осіб чоловічої та жіночої статі | **ЗАПАМ’ЯТАЙ!** | | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | |

Алмати — алматинець, алматинка;
Ассирія — ассирієць, ассирійка;
Афіни — афінянин, афінянка;
Башкирія — башкир (башкирець), башкирка;
Бельгія — бельгієць, бельгійка;
Бенгалія — бенгалець, бенгалка;
Білорусь — білорус, білоруска;
Болгарія — болгарин, болгарка;
Бразилія — бразилець, бразилійка;
Варшава — варшав’янин, варшав’янка;
Вінниця — вінничанин, вінничанка;
Волга — волжанин, волжанка;
Волинь — волинець, волинка (і волинянин, волинянка);
Голландія — голландець, голландка;
Греція — грек, грекиня (рідше – гречанка)\[Мовознавці радять не вживати форм «гречанка», «датчанин, датчанка»];
Дагестан — дагестанець, дагестанка;
Данія — данець, данка (рідше – датчанин, датчанка);
Індія — індієць (заст. індус), індійка (заст. індуска);
Ірак — іракець, жителька Іраку;
Іран — іранець, іранка;
Італія — італієць (заст. таліянець, тальянець), італійка (заст. таліянка, тальянка);
Камчатка — камчадал, камчадалка;
Кенія — кенієць, кенійка;
Київ — киянин, киянка;
Китай — китаєць, китаянка (а не «китайка»);
Кіпр — кіпрянин (кіпріот), кіпрянка (кіпріотка);
Литва — литовець, литовка;
Марокко — марокканець, марокканка;
Нідерланди — нідерландець, нідерландка (те саме, що голландець, голландка);
Німеччина — німець, німкеня;
Одеса — одесит, одеситка;
Полісся — поліщук, поліщучка;
Польща — поляк, полька (полячка);
Рим — римлянин, римлянка;
Сибір — сибіряк, сибірячка;
Таллінн — талліннець, талліннка;
Угорщина — угорець (мадяр), угорка (мадярка);
Україна — українець, українка;
Філіппіни — філіппінець, філіппінка;
Фінікія — фінікієць, фінікійка (і фінікіянин, фінікіянка);
Фінляндія — фін, фінка (народ, основне населення Фінляндії); фінляндець, фінляндка (жителі Фінляндії);
Франція — француз, француженка;
Хорватія — хорват, хорватка;
Чехія — чех, чешка;
Чилі — чилієць, чилійка;
Швейцарія — швейцарець, швейцарка;
Швеція — швед, шведка;
Шрі-Ланка — шріланкієць, шріланкійка.

| |

Увага! Індіанці — індійці — індуси.

| # Прикметник Визначення **Прикметник** – самостійна змінна частина мови, що виражає ознаку предмета й відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Лексико-граматичні розряди: якісні (мають ступені порівняння), відносні, присвійні. Граматичні категорії: рід, число, відмінок (ці форми прикметника залежать від форм іменника, із яким прикметник узгоджується). # Ступені порівняння прикметників | | Вищий | Найвищий | приклади | | ------------------------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | проста (синтетична) форма | Деякі – **від іншої основи:** малий – менший, великий – більший, гарний – кращий, поганий – гірший | прикметник вищого ступеня | довгий – довший – найдовший (щонайдовший, якнайдовший); добрий – добріший – найдобріший (щонайдобріший, якнайдобріший) | | складена (аналітична) форма | прикметник у початковій формі | прикметник у початковій формі | довгий – більш (менш) довгий – найбільш (найменш) довгий; добрий – більш (менш) добрий – найбільш (найменш) добрий | | Типові помилки | | | | | НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО | КОМЕНТАР | | | Сливи смачніше, ніж яблука | Сливи смачніші, ніж яблука | Прикметники узгоджуються в роді, числі та відмінку з іменниками (займенниками). | | | Більш довший; найменш добріший | Більш довгий; найменш добрий | При утворенні складеної форми до слів більш (менш), найбільш (найменш) слід додавати прикметник початкової форми. | | |

Брат старший мене;
брат старший, чим я

|

Брат старший від (за) мене;
Брат старший, ніж (як) я

| Прикметники вищого ступеня при порівнянні вживаються із прийменниками від, за або сполучниками ніж, як. Конструкції без цих слів або з займенником чим є ненормативними. | | | Самий довгий | Найдовший (щонайдовший, якнайдовший) | Ненормативним є поєднання прикметників зі словом самий (пор. у рос. мові: самый длинный). | | Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка скромний, великий, гіркий розумний, яскравий, голий талановитий, буланий, бадьорий страшенний, корисний, злий гарненький, корисний, щирий Форми ступенів порівняння прикметників правильно утворено в рядку менш поширений, мудріший, найохайніший, найменш критичний бідніший, більш імовірний, щонайрозумніший, найбільш талановитий дорожчий, сліпіший, найвищий, найбільш упевнений худіший, більш темний, самий малий, найменш потужний кращий, менш обдарований, якнайшвидший, більш корисніший # Творення присвійних прикметників | **Від іменників І відміни** | | | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------- | | **-ин** | Танин, донин | | **-їн** (основа на \[й]) | Надіїн, Майїн | |

УВАГА!
г, к, х // ж, ч, ш
Ївга – Ївжин, дочка – доччин, свекруха – свекрушин

| | | **Від іменників ІІ відміни** | | | чоловічий рід | | | **-ів** | Ігорів, батьків | | **-їв** (основа на \[й]) | Олексіїв | | жіночий, середній роди | | |

-ов
(тверда група)

| батькова, батькове | |

-ев
(м’яка група)

| Ігорева, Ігореве | |

-єв
(основа на \[й])

| Олексієва, Олексієве | |

Від назв тварин присвійні прикметники творяться за допомогою суфіксів -ач- (-яч-),
-ин- (-їн-): кошачий, кролячий, голубиний, зміїний; без суфіксів: ведмежий, вовчий, овечий;
рідше – як від назв людей: зозулин, соловейків

| | Суфікс **-ев-** має прикметник, утворений від слова край кущ палац замша вечір # Творення прикметників за допомогою суфіксів -ов-, -ев- (-єв-) | **Основа закінчується на** | | | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------- | | твердий приголосний | м’який або шиплячий приголосний | | | **-ов-** | наголос на закінченні | наголос на основі | | **-ов-** |

-ев-
-єв-
(після голосних)

| | | кварцовий, палацовий, глянцевий | дощовий, ключовий, маршовий, бойовий | борщевий, яблуневий, аличевий, замшевий, магнієвий, магнолієвий | |

УВАГА! Деякі прикметники мають паралельні форми (значення, наголос):
грошЕвий – грошовИй, діЄвий – дійовИй, життЄвий – життьовИй,
лицЕвий – лицьовИй, миттЄвий – миттьовИй та ін.

| | | # Творення прикметникових форм від географічних назв | суфікси | Приклади | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | |

-инськ-
-інськ-

| Аляска – аляскинський, Баку – бакинський, Катманду – катмандинський, Поті – потинський, Сочі – сочинський, Шахти – шахтинський | |

-овськ-
-евськ-
-івськ-
-ївськ-

|

Ростов-на-Дону – ростовський-на-Дону, Франкфурт-на-Майні –
фрнкфуртський-на-Майні, Орел – Орловський, Біла Церква – білоцерківський, Златоуст – златоустівський, Гонконг – гонконгівський, П’ятихатки – п’ятихатківський, Шрі-Ланка – шрі-ланківський

| | -анськ- | Дворіччя – дворічанський, Гостролуччя – гостролучанський | |

НЕ ЗАБУВАЙТЕ про фонетичні зміни!г, ж, з + -ськ- = -зьк-: Кривий Ріг – криворізький,
к, ч, ц + -ськ- = -цьк-: Великі Луки – великолуцький,
х, ш, с + -ськ- = -ськ-: Сиваш – сиваський.
ВИНЯТКИ: іракський, нью-йоркський, цюрихський, меккський, малаккський, ла-маншський
+ баскський, тюркський, казахський, ацтекський і падишахський

| | # Відмінювання прикметників | **тверда група** | **м’яка група** | **прикметники на -лиций** | | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | як прикметник зелений | як прикметник синій | як займенник цей | | ЗВЕРНИ УВАГУ! | | | |

безробітний
заможний
околичний
(але околишній)
недільний
природний
продажний
попутний
потужний
тотожний

|

безодній
будній
вечірній
всесвітній
горішній
городній
дорожній
досвітній
достатній
дочірній
кутній
могутній
мужній
незаубтній
новітній
обідній
освітній
порожній
прийдешній
присутній
путній
самобутній
самотній
(але самітний)
спідній
сусідній
тутешній
хатній

|

Н.в. білолиций(е), білолиця, білолиці
Р.в. білолицього, білолицьої, білолицих
Д.в. білолицьому, білолицій, білолицим
З.в. білолиций(е), білолицю, білолиці
О.в. білолицим, білолицьою, білолицими
М.в. (на) білолицьому (-цім), білолицій, білолицих

| |

ПОРІВНЯЙ!
Дружній – дружний (пароніми);
околишній, торішній, самотній – околичний, цьогорічний, самітний

| | | # Займенник | | | ----------------------------------------------------------------------------------------------- | | Визначення | | | | **Займенник** | | – самостійна іменна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх. | | | | Розряди: | | особові, присвійні, зворотний, означальні, вказівні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. | | | | **У непрямих відмінках** | | особові займенники мають іншу основу (я, мене, мені, мною тощо). | | | | **Зворотний займенник (себе)** | | не має форми Н. в. У непрямих відмінках він змінюється, як особовий займенник | | ти | | . | ## Правопис займенників | **Разом** | **Окремо** | **Через дефіс** | | --------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------- | | **НІ-, АБИ-, ДЕ-, СЬ-** | **із ПРИЙМЕННИКОМ** | **БУДЬ-, НЕБУДЬ-, КАЗНА-, ХТОЗНА-, БОЗНА-** | |

ніхто, ніщо, ніякий…
абихто, абищо, абиякий…
дехто, дещо, деякий…
хтось, щось, якийсь…

|

ні до кого
аби до кого
де з ким
будь за ким
ні до чого

| будь-що, чий-небудь, казна-що, хтозна-який, бозна-який, хто-небудь, хтозна-хто, хтозна-який | Правильно написано всі займенники в рядку дещо, ніяка, скільки-небудь, абихто ніхто, будь-яка, де-який, ніскільки будь-хто, якийсь, аби-де, що-небудь нічия, хто-небудь, де-котрий, будь-чий будь-що, якийсь, ніякий, хто-зна-що Правильною є форма займенника в словосполученні на тім боці дороги порозумітися з їми з твоєго міста до нашіх друзів всим депутатам # Числівник Визначення **Числівник** – самостійна змінна частина мови, яка означає кількість предметів або їх порядок при лічбі й відповідає на питання скільки? котрий? **За значенням і граматичними ознаками:** кількісні, порядкові. **За будовою** – прості (один корінь), складні (два кореня), складені (кілька слів). # Відмінювання числівників |

4 і БАГАТО
О.в. чотирма, багатьма
(А НЕ «чотирьома, багатьома»)

| | | | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | |

ОБИДВА, ОБИДВІ, ОБОЄ
у непрямих відмінках:
обох, обом, обома

| | | | | **5 – 10, на -ДЦЯТЬ, -ДЕСЯТ мають паралельні форми** | | | | |

Н. п’ять (п’ятеро)
Р. п’яти (п’ятьох)
Д. п’яти (п’ятьом)
З. п’ять (п’ятьох)
О. п’ятьма (п’ятьома)
М. (на) п’яти (п’ятьох)

|

Н. шість
Р. шести (шістьох)
Д. шести (шістьом)
З. шість (шістьох)
О. шістьма (шістьома)
М. (на) шести (шістьох)

|

Н. сім
Р. семи (сімох)
Д. семи (сімом)
З. сім (сімох)
О. сьома (сімома)
М. (на) семи (сімох)

|

Н. вісім
Р. восьми (вісьмох)
Д. восьми (вісьмом)
З. вісім (вісьмох)
О. вісьма (вісьмома)
М. (на) восьми (вісьмох)

| |

УВАГА! Збірні числівники

| | | | | **40, 90, 100 мають лише по дві форми** | | | | | Н.(і З. для неістот) | Сорок | дев’яносто | Сто | | Р., Д., О., М. | Сорока | дев’яноста | Ста | |

У назвах десятків
змінюється лише друга частина (-ДЕСЯТ)

| | | | |

Н. п’ятдесят
Р. п’ятдесяти (п’ятдесятьох)
Д. п’ятдесяти (п’ятдесятьом)
З. п’ятдесят (п’ятдесятьох)
О. п’ятдесятьма (п’ятдесятьома)
М. (на) п’ятдесяти (п’ятдесятьох)

|

Н. шістдесят
Р. шістдесяти (шістдесятьох)
Д. шістдесяти (шістдесятьом)
З. шістдесят (шістдесятьох)
О. шістдесятьма (шістдесятьома)
М. (на) шістдесяти (шістдесятьох)

|

Н. сімдесят
Р. сімдесяти (сімдесятьох)
Д. сімдесяти (сімдесятьом)
З. сімдесят (сімдесятьох)
О. сімдесятьма (сімдесятьома)
М. (на) сімдесяти (сімдесятьох

|

Н. вісімдесят
Р. вісімдесяти (вісімдесятьох)
Д. вісімдесяти (вісімдесятьом)
З. вісімдесят (вісімдесятьох)
О. вісімдесятьма (вісімдесятьома)
М. (на) вісімдесяти (вісімдесятьох)

| |

У назвах сотень
змінюються обидві частини

| | | | |

Н. п’ятсот
Р. п’ятисот
Д. п’ятистам
З. п’ятсот
О. п’ятьмастами (п’ятьомастами)
М. (на) п’ятистах

|

Н. шістсот
Р. шестисот
Д. шестистам
З. шістсот
О. шістьмастами (шістьомастами)
М. (на) шестистах

|

Н. сімсот
Р. семисот
Д. семистам
З. сімсот
О. сьомастами (сімомастами)
М. (на) семистах

|

Н. вісімсот
Р. восьмисот
Д. восьмистам
З. вісімсот
О. вісьмастами (вісьмомастами)
М. (на) восьмистах

| |

ЗАУВАЖТЕ! У назвах сотень:

| | | | |

НУЛЬ, ТИСЯЧА, МІЛЬЙОН, МІЛЬЯРД
як відповідні іменники

| | | | |

У кількісних складених числівниках
відмінюється кожне слово за своїм типом

| | | | |

Н. тисяча шістсот двадцять сім
Р. тисячі шестисот двадцяти (двадцятьох) семи (сімох)
Д. тисячі шестистам двадцяти (двадцятьом) семи (сімом)
З. тисячу шістсот двадцять (двадцятьох) сім (сімох)
О. тисячею шістьмастами (шістьомастами) двадцятьма (двадцятьома) сьома (сімома)
М. (на) тисячі шестистах двадцяти (двадцятьох) семи (сімох) УВАГА!
Не можна змішувати паралельні форми:
двадцяти п’яти, двадцятьох п’ятьох (а не «двадцятьох п’яти»)

| | | | |

Порядкові числівники
змінюються за родами, відмінками, числами (як прикметники): сто двадцять сьомий, сто двадцять сьомого

| | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | |

Дробові числівники Чисельник дробу – як кількісний (2, 3, 4 – Н.в. множ.; 5 і далі – Р.в. множ.),
Знаменник – як порядковий:

Н. шість восьмих, дві треті
Р. шести восьмих, двох третіх
Д. шести восьмим, двом третім
З. шість восьмих, дві треті
О. шістьма восьмими, двома третіми
М. (на) шести восьмих, двох третіх

1,9 (одна ціла і дев’ять десятих) – змішане число
Півтора, півтори, півтораста НЕ відмінюються.

| Правильну відмінкову форму числівника сто вісімдесят сім наведено у рядку Р. в. восьмидесяти семи Д. в. вісімдесяти сімох Зн. в. восімдесят сім Ор. в. вісімдесятьма сьома М. в. (у) вісімдесяти семох Правильну відмінкову форму числівника вісімсот дев’яносто вісім наведено в рядку Р. в. восьмиста дев’яноста восьми Д. в. восьмисот дев’яноста вісьмом Зн. в. вісімсот дев’яноста вісім Ор. в. восьмистами дев’яноста вісьмома М. в. (на) восьмистах дев’яноста вісьмох # Зв’язок числівників із іменниками | 1. Числівник один узгоджується з іменником у роді, числі, відмінку; якщо він входить до складених числівників, іменник ставиться в однині |

одна ручка, одне озеро, одні двері;
51 день, 91 кілограм, 2 341 кілометр

| | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------ | | 2. Числівники два (обидва), три, чотири узгоджуються з іменником у називному відмінку множини | два столи, обидва дуби, три стільці, чотири вчителі | |

3. Числівники два (обидва), три, чотири узгоджуються з іменником, що в множині втрачає суфікс -ин-, у родовому відмінку однини
+
Чоловік (=«особа»): два чоловіка

| два киянина, три львів’янина, чотири громадянина, обидва селянина | | 4. Після числівників п’ять і більше іменник уживається в родовому відмінку множини | п’ять олівців, шість зошитів | | 5. Числівник півтора (півтори) узгоджується з іменником у родовому відмінку однини | півтора місяця, півтори тонни | | 6. Іменники при складених числівниках уживаються в тому відмінку, якого вимагає останнє слово | сто один грім, сто три громи, сто десять громів | | 7. Дробові числівники узгоджуються з іменниками в родовому відмінку однини | п’ять сотих гектара, шість десятих метра, одна друга торта, дві цілі й одна третя апельсина | | 8. У мішаних (зі словами з половиною, із третиною, із чвертю) числівниках іменники узгоджуються з цілим числом | три з половиною кілометри, два з третиною апельсини, п’ять з чвертю літрів, сім з половиною кілограмів | | 9. У датах назви місяців уживаються тільки в родовому відмінку | перше лютого, першому лютого, із першим лютого, із двадцять четвертим серпня, із першим вересня | | 10. Іменники IV відміни можна поєднати лише зі збірними числівниками (Р.в. одн.) | двоє хлопят, троє телят, четверо курчат | # Дієслово та його форми Визначення **Дієслово** – самостійна частина мови, яка означає дію або стан і відповідає на питання що робити? що зробити? й ін. Граматичні категорії: вид (доконаний, недоконаний), перехідність/неперехідність, спосіб (дійсний, умовний, наказовий), час (минулий, теперішній, майбутній), особа (перша, друга, третя однини й множини), стан (активний, пасивний), рід (чоловічий, жіночий, середній), число (однина, множина), відмінок (для дієприкметників). 5 дієслівних форм: 1) неозначена форма (інфінітив);\ 2\) особові (способові) форми;\ 3\) безособова форма;\ 4\) дієприкметник;\ 5\) дієприслівник. **Дієслова вимагають від залежних іменників чи займенників відповідної відмінкової форми:** вчити чогось, а НЕ «вчити чомусь», опанувати що, а НЕ «опанувати чим» і под. **Активні дієприкметники теперішнього часу** в сучасній українській літературній мові **вживаються обмежено**. **Безособові форми на -но, -то** виражають результативну дію без зазначення її виконавця # Особові закінчення дієслів | |

-отати;
-оро-
-оло-

|

-отіти;
-и-, -і-, (-ї-); а
після ж, ч, ш, щ в інфінітиві,
що ЗНИКАЮТЬ у 1 ос. одн.

| | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **«вони»** |

-уть
-ють

|

-ать
-ять

| | **«ми, ти, ви»** |

-е-
-є-

|

-и-
-ї-

| | **Зверніть увагу на слова** | хотіти, гудіти, іржати, ревіти, сопіти | бігти, спати, стояти, боятися | |

НЕ ЗАБУВАЙТЕ про чергування! \[$$д$$] – \[$$\widehat{дж}$$] ходити – ходжу
\[$$к$$] – \[$$ч$$] пекти – печу
\[$$т$$] – \[$$ч$$] крутити – кручу
\[$$ст$$] – \[$$шч$$] мостити – мощу
губний – губний+л любити – люблю, ловити – ловлю

| | | Правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива нести — носять водити — водють бігти — біжать творити — творють насипати — насиплють # Творення форм наказового способу | Ти | **ідИ, ходИ, пий-∅** | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------ | | Він, вона, воно | **ХАЙ (НЕХАЙ) іде, ходить, п’є** | | Ми | **ходІМО, пийМО** | | Ви | **ідІТЬ, ходІТЬ, пийТЕ** | | Вони | **ХАЙ (НЕХАЙ) ідуть, ходять, п’ють** | |

Творення форми наказового способу за допомогою часток давай, давайте
НЕ ВІДПОВІДАЄ НОРМІ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
(допустиме лише в розмовному стилі)

| | | **Форми «ходімте» в українській мові НЕ ІСНУЄ** | | |

Інколи дієслова у формі одного способу вживаються в значенні іншого: Умовний→Наказовий: Чи не допоміг би ти мені написати цей твір?
Дійсний→Наказовий: Усі стоять на місці!
Інфінітив→Наказовий: Стояти струнко!

| | Дієслово у формі наказового способу вжито в рядку попросимо допомоги перекладаємо текст швидше пишемо активніше робімо почали працювати Форму наказового способу має дієслово в словосполученні негайно подають звіт негайно подаємо звіт негайно подати звіт негайно подаймо звіт треба негайно подати звіт # Дієприкметник | |

Активний
(виражає ознаку за дією, яку виконує сам предмет)

|

Пасивний
(виражає ознаку за дією, яку хтось виконує над предметом)

| | | ------------ | --------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------- | | **Час, вид** | Теперешній час, недоконаний вид | Минулий час, доконаний вид | Минулий час, доконаний і недоконаний вид | | **Суфікси** |

-уч-, -юч-
-ач-, -яч-

| -л- | -н-, -ен-, -т- | |

ЗАУВАЖТЕ! Дієприкметниковий зворот (дієприкметник разом із залежними словами)
має стояти якомога ближче до означуваного слова;
він не може бути розірваний іншими членами речення

| | | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------- | | **Неправильно** | **Правильно** | | Вражений Валентин словами вчителя, захопився історією своєї країни. | Вражений словами вчителя, Валентин захопився історією своєї країни. | |

УВАГА! АКТИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКАМ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ
ВЖИВАЮТЬСЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ВКРАЙ ОБМЕЖЕНО,
замість них потрібно добирати власне українських мовних засобів
(прикметники, іменники, дієприслівники, дієслова-присудки складних речень)

| | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **НЕПРАВИЛЬНО** | **ПРАВИЛЬНО** | | Бажаючий | Охочий | | Беззаперечні істини | Незаперечні істини | | Біжуча вода | Проточна вода | | Біжучий рядок | Рухомий рядок | | Виборне право | Виборче право | | Вибраний лідером (на посаду) | Обраний лідером (на посаду) | | (як) Вижатий лимон | (як) видушений/вичавлений лимон | | Виконуючий | Виконавець, який виконує | | Вищестоячі державні органи | Вищі державні органи | | Вищестоячий суд | Суд вищої інстанції; суд вищий за підпорядкуванням | | (Тимчасово) виконуючий обов’язки | Тимчасовий виконувач обов’язків кого, тимчасовий заступник кого | | Виконуючий роль | Виконуючий роль | | Виступаючий | Промовець, оратор, який виступає | | Виступаючий з доповіддю | Доповідач | | Відпочиваючий | Відпочивальник, курортник | | Віруючий | Вірянин, вірник, релігійний, богомільний | | Віруючі | Віряни, миряни, хто вірує | | Вражаючий | Разючий, могутній, сильний, здатний вразити | | Вражаючий ефект | Могутній ефект | | Головуючий | Голова (зборів, засідання) | | Дезінфікуючий засіб | Дезінфекційний засіб | |

Діючий

  1. вулкан
  2. порядок
  3. модель
  4. армія
  5. законодавство
  6. особи
|
  1. активний (живий) вулкан
  2. сучасний порядок
  3. робоча модель
  4. регулярна армія
  5. чинне законодавство
  6. дійові особи, лицедії
| | Домінуюче вживання | Переважне вживання | | Домінуюча ідея | Провідна, домінантна ідея | | Домінуючий чинник | Визначальний, основний чинник | | Домінуюча тенденція | Тенденція, що переважає (в суспільстві) | | Залізовміщаючі речовини | Залізовмісні речовини | | Захоплюючий | Захопливий, привабливий, звабливий, знадний, принадний | | Змазочні матеріали | Мастильні матеріали | | Знаючий | Знавець, тямущий, тямкий, досвідчений, обізнаний, компетентний | | Знаючий міру | Поміркований | | Зростаюча смертність | Щораз більша смертність | | Зростаючі вимоги | Щораз вищі вимоги | | Існуючий | Що існує, розташований, розміщений, зафіксований, чинний, сучасний, наявний, відомий | | Консолідуюча ідеологія | Ідеологія консолідації | | Лікуючий лікар | Лікар-куратор | | Миючі засоби | Мийні засоби | | З наступаючим Новим роком! |

Із настанням Нового року!
Із передноворіччям!
Із прийдешнім Новим роком!

| | Пануючий | Панівний | | Підростаюче покоління | Молоде покоління, памолодь | | Плаваючий графік | Змінний графік | | Плаваючий курс валюти | Нестійкий (змінний) курс валюти | | Потопаючий | Потопельник, потопальник | | Початкуючий | Початківець | | Слідуюча зупинка | Наступна зупинка | | На слідуючий рік | На той рік | | Справа в слідуючому | Справа ця така | | Хвилюючий | Зворушливий, бентежний, животрепетний | # Дієприслівник | **Вид** | недоконаний | доконаний | | ----------- | ------------------------------------- | ----------- | | **Суфікси** |

-учи-, -ючи-
-ачи-, -ячи-

| -ши-, -вши- | | **ПАМ’ЯТАЙТЕ!** | | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | --------------------------------------------- | | **Дія, названа дієприслівником, повинна стосуватися в реченні того ж діяча, що й дія, названа присудком.** | | | НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО | | Зробивши вправу, мене охопило щастя. | Коли я зробив вправу, відчув себе щасливим | | **Не може мати дієприслівникового звороту безособове речення.** | | | Перебуваючи в Римі, мені хочеться відвідати Колізей. | Перебуваючи в Римі, я хочу відвідати Колізей. | | **Порівняйте! Не дивлячись, не зважаючи, незважаючи на** | | |

Він набирає текст, не дивлячись на клавіатуру.
Вони всіляко перешкоджали, але я робив свою справу, не зважаючи.
Незважаючи на перешкоди, ми подолали цей шлях.

| | # Головні члени речення | **Головні члени речення** | | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | Підмет | Присудок | |

Способи вираження простого підмета: іменна частина мови (найчастіше – іменник, займенник), інша частина мови в значенні іменника):

|

Способи вираження простого дієслівного присудка:

  1. способове дієслово або аналітична форма:
    Ігор прийшов.
    Будемо чекати Оленку.
  2. Фразеологізм: Вони зуби з’їли на цьому.
| |

Способи вираження складеного підмета:

  1. Слово з кількісним значенням + іменник:
    Двоє друзів заснули. Кілька друзів заснули.
  2. «Хтось із кимось» (присудок у множині!):
    Друг із подругою заснули.
    Друг із подругою заснув.
  3. «Хтось із них»: Хтось із друзів заснув.
  4. Два займенники: Усі ми заснули.
  5. Фразеологізм\*: Бити байдики – це ледарювати.
  6. Складна назва\*: Чумацький Шлях – сузір’я
  7. Цитата\*: «Ще не вмерла України…» – линуло в залі.


\* Примітка. Академічне мовознавство розглядає ці моделі як лексикалізовані сполуки в позиції простого підмета.

|

Складений іменний присудок: дієслово-зв’язка
(бути, становити, ставати, робитися, здаватися, називатися, вважатися, залишатися…)
+
іменна частина
(іменник, прикметник, числівник, займенник, дієприкметник) Приклади:
Вона є студенткою. Вона студентка.
Він зробився невидимим.

Складений дієслівний присудок: допоміжні дієслова/короткі прикметники/присудкові прислівники
(стати, почати, могти, хотіти, намагатися, продовжувати… / певен, ладен, згоден, рад, готов, годен… / треба, можна, доцільно, необхідно…)
+
інфінітив Приклади:
Ігор почав уже щось розуміти.
Про футбол він згоден говорити цілий день.
Можна працювати відразу.

| | **УВАГА!** | | |

Правильно визначений підмет можна замінити займенниками він, вона, воно, вони. Якщо така заміна неможлива, це не підмет, а інший член речення.

Порівняймо такі речення:

Інститут розташований на бульварі Тараса Шевченка.
Інститут збудовано.

У першому реченні слово «інститут» – підмет, бо я можу сказати ВІН розташований на бульварі Тараса Шевченка, а в другому – така заміна неможлива; правильно буде сказати ЙОГО збудовано, отже, тут «інститут» – не підмет, це додаток.

|

Не кожен інфінітив вказує на наявність складеного дієслівного присудка. Для того щоб не плутатися, потрібно аналізувати діяча й послідовність дії або дій.

Якщо діяч один, а дія одночасна – це складений дієслівний присудок. Якщо діячі різні або дії виконуються послідовно – це простий дієслівний присудок, а інфінітив є обставиною, додатком чи означенням. Порівняймо такі речення:

Я хочу спати.
Дівчина пішла плавати.
Лунає команда рушати.
Вас просили почекати.

| # Другорядні члени речення | **Другорядні члени речення** | | | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **Додаток** | **Означення** | **Обставина** | | кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим?.. | який? чий? котрий? | як? де? коли? куди? яким чином? із якою метою? чому? якою мірою?.. | | | | | | **Група присудка** | **Група підмета** | **Група присудка** | # Пряма мова | **Пряма мова (П/п) і слова автора (А/а)** | **Цитата** | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | |

А: «П».
А: «П?»
А: «П!»
А: «П…»

| Якщо **цитата супроводжується словами автора, то розділові знаки ставлять, як при прямій мові.** | |

«П», – а.
«П?» – а.
«П!» – а.
«П…» – а.

| Якщо авторська мова починається словами **так указує (говорить), так зауважує, ось що сказав** і под., після лапок ставлять **тільки тире**. | |

А: «П», – а.
А: «П?» – а.
А: «П!» – а.
А: «П…» – а.

| Якщо **цитата є частиною речення**, вона пишеться **з малої літери**. | |

«П… – а, – п».
«П, – а, – п».
«П, – а, – п?»
«П, – а, – п!»
«П, – а, – п…»

| Якщо **цитату наводять не повністю**, то на місці пропуску ставлять **три крапки**. | |

«П… – а. – П».
«П, – а. – П».
«П? – а. – П».
«П! – а. – П».

|

ПОРІВНЯЙТЕ!

| |

«П(?!) – а: – П».
(сказав і додав)

| **Вказівку на автора або на джерело**, яка стоїть безпосередньо після цитати, **беруть у дужки й після другої дужки ставлять крапку**. | | **Віршовану цитату, записану у вигляді строфи, у лапки не беруть.** Якщо віршований текст пишуть суцільним рядком, то його оформлюють як звичайну прозову цитату. | | | **Епіграфи пишуть без лапок. Вказівку на джерело або автора подають під епіграфом справа без дужок і крапку після неї не ставлять.** | | | **Діалог** | | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | | | Кожна репліка починається з нового рядка, перед нею ставлять тире, лапки не використовують, інші розділові знаки ставлять, як при прямій мові. | | | |

Уля до люстра. Від люстра під хрест. Тоді раптом стала:
— А що, як не так спитаю? Не попаду на його смак?
— Попадеш.
— Ну як? Як? Коли мені здається, що "Стоїть гора високая" краще за Тичину.
— Прекрасно! Оце і май на увазі: що тобі подобається, те йому не подобається, і навпаки, розумієш? (М. Куліш).

| | | # Заміна прямої мови на непряму | **1** | | | | --------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------- | | Пряма мова – розповідне речення | | Слова автора – головне речення, пряма мова – підрядне | | Я сказав йому повчально: «Географію завжди треба, сину, добре знати». | Він сказав синові, **що** географію завжди треба добре знати. | | | **2** | | | | ---------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | ---------------------------------------------------------------------------------- | | Пряма мова – спонукальне речення | |

1. Слова автора – головне речення, пряма мова – підрядне.
2. Інфінітив

| | «Робіть, як ми домовились», – порадив Гаврило. |

1. Гаврило порадив, щоб робили, як вони домовилися.
2. Гаврило порадив робити, як вони домовилися.

| | | **3** | | | | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------- | | Пряма мова – питальне речення | | Слова автора – головне речення, пряма мова – підрядне | |

«Хто це робитиме? – спитав він.
«Що це значить?» – спитала вона.
«Куди ти йдеш?» – спитав Андрій.
«Де це буде?» – спитала вона.
«Оце й усе?» – сумно спитав він.

| Він спитав, **хто** це робитиме. Вона спитала, **що** це значить. Андрій спитав, **куди** він іде. Вона спитала, **де** це буде. Він сумно спитав, **чи** це й усе. | | | **ПАМ’ЯТАЙ!** | | | | Після непрямого запитання знак питання не ставиться. | | | | **ЗВЕРНИ УВАГУ** | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | У непрямій мові опускають вигуки, повторення, іноді – вставні слова, частки, а звертання або опускають, або роблять підметами чи додатками. | |

Порівняй «Тату, добридень!» – сказав я йому, спинившись.
Я, спинившись, привітався до тата.

| # Класифікація речень | **Критерій** | **Види речень** | **Особливості** | **Приклади** | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | 1. За метою висловлювання | **розповідні** | стверджують або заперечують дію | Я буду вчитися. Я не планую вчитися. | | **питальні** | виражають питання до всього речення або до його окремих частин | Чи буду я вчитися? Навіщо планувати? | | | **спонукальні** | виражають наказ, пораду, прохання чи побажання | Учися! Сядь і вчися. | | | 2. За емоційним забарвленням | **окличні** | вимовлені з сильним почуттям, є знак оклику | Я так хочу вчитися! Люблю тебе до божевілля! | | **неокличні** | немає знака оклику | | | | **Будьте уважні!** Не кожне речення зі знаком оклику – спонукальне. Наприклад, речення: Як добре вчитися! – окличне та розповідне, але НЕ спонукальне. | | | | | 3. За будовою | **прості** | одна граматична основа | Я хочу вчитися. Буду прагнути кращого. Весна. | | **складні** | дві й більше граматичні основи | Я хочу вчитися, але мені заважають лінощі. Буду прагнути кращого завжди, ніхто мені не завадить. Весна, і радощі, й свобода. | | | 4. За складом граматичної основи |

односкладні

|

один головний член

називні

| Прегарний ранок. | | |

означено-особові
(«Я, ТИ, МИ, ВИ»)

| Знаю основні правила. Пригадай усі правила. Працюємо наполегливо над згадуванням правил. Будете ще працювати над собою. | | |

неозначено-особові
(«ВОНИ»)

| Про мої успіхи ще складуть легенди. Працювали наполегливо. Тут кують знання. | | | |

узагальнено-особові
(«УСІ», прислів’я/приказки)

| Лупайте сю скалу! Не кажи «не вмію», а кажи «навчуся». Лежачого не б’ють. | | | |

безособові
(займенник не підставляється)

| Мені зле. Радісно знати. Треба працювати. Написано гарно. Світає. | | | | **двоскладні** | є і підмет, і присудок | | | |

УВАГА! Якщо поруч із цим головним членом (підметом) є обставина, то таке речення – двоскладне неповне (питання до обставини ставлять тільки від присудка, тож, хоч його формально ніби й нема, він усе ж мислиться з контексту, його просто пропустили). Тому щойно ви підкреслили в реченні один головний член, що нагадує підмет, перевірте, чи нема при ньому обставини. Якщо її немає – це односкладне називне речення. Якщо ж є – це двоскладне неповне речення.
Наприклад, речення Наприкінці навчання – щастя є двоскладним неповним (на пропущений присудок у ньому вказує обставина «наприкінці»), а речення Прегарний ранок – односкладне називне.

| | | | | 5. За наявністю чи відсутністю необхідних членів | **повні** | містить усі необхідні для розуміння змісту члени | Поезія – це завжди неповторність. | | **неповні** | пропущені члени речення відновлюються з попередньої репліки (діалогічні); ситуації (ситуативні); контексту (контекстуальні) / зрозумілі без відновлення (еліптичні) | «Куди йдеш?» – На море (діалогічне). Вібрує телефон – Алло! (ситуативне). Донька росла. Розумнішала (контекстуальне). На морі сонце (еліптичне). | | | 6. За наявністю чи відсутністю другорядних членів | **поширені** | мають один або більше другорядних членів | Усі невтомно працювали над цікавим завданням. | | **непоширені** | не містять другорядних членів | Розпочався день. Я бив байдики. Усі вони працювали. | | | **ПАМ’ЯТАЙТЕ!** Звертання і вставні/вставлені конструкції не є членами речення, тому за умов відсутності другорядних членів речення зі звертаннями та вставними словами є непоширеними. | | | | | 7. За наявністю чи відсутністю ускладнювальних компонентів | **ускладнені** |

містять:

  1. звертання;
  2. вставні/вставлені компоненти;
  3. однорідні члени речення;

  4. відокремлені члени речення:

    • додатки;
    • означення;
    • обставини.
| Дорогий друже, не припускайся помилок. Отже, це не спрацювало. Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні. Усі, на відміну від мене, люблять морозиво. Малюнок, намальований хлопчиком, розчулив мене. Гарно відпочивши, слід працювати. | | **неускладнені** | не містять ускладнювальних компонентів | Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі. | | # Розділові знаки в простому ускладненову реченні ### Однорідні члени речення (ОЧР) | Знак | Правило | Приклади | | ------------------------------------------------------------------ | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | |
  1. Безсполучниковий зв’язок.
  2. Повторювані єднальні чи розділові сполучники (навіть якщо перед першим однорідним сполучника немає).
  3. ОЧР з’єднані як безсполучниковим, так і сполучниковим зв’язком.
  4. Протиставні сполучники а, але, та (=але), проте, зате, однак.
  5. У парних сполучниках не тільки…, а й; не тільки…, але й; як…, так і; не так…, як; хоч…, але; не стільки…, скільки; не так…, як; якщо не…, то й под.
  6. Між парами ОЧР.

  7. Приєднувальні сполучники і; а також; ще й; а то й; та й; та ще (до перелічуваного приєднується ще один елемент як додаток до сказаного).

|
  1. Свіжа зелень розгойдалась, розгулялась, поплила (М. Рильськький).
  2. Може, це я, або хто, або ти ось там сидить у куточку веранди (Л. Костостенко).
  3. Хочу бачити, знати, чути, і любити, й творити красу (Л. Первомайський).
  4. Сонце світить, та не гріє.
  5. Ніч була хоч і зоряна, але темна.
  6. Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні… (Леся Українка).
  7. Та забіліли сніги, заболіло тіло, ще й головонька.
| | **ПАМ’ЯТАЙТЕ! Ком завжди на одну менше, ніж є однорідних членів.** | | | |

БЕЗ

|
  1. Одиничний сполучник і (й); та (=і); або; чи («Чиаботаі коми ковтає»).
  2. Два дієслова в однаковій формі, що вказують на рух і його мету.
  3. Усталені сполуки типу ні туди ні сюди;ні сяк ні так; і так і сяк; і вдень і вночі; ні вдень ні вночі; ні рук ні ніг не чути; ні риба ні м’ясо; ні з того ні з сього; ні пуху ні пера; і сміх і гріх; і вашим і нашим і под.
  4. Два однакових чи близьких за значенням слова, друге з яких ужите з часткою не (сприймається як одне ціле).
|
  1. Старий батько сидить коло хати та вчить внука маленького чолом оддавати (Т. Шевченко).
  2. Іди сядь коло мене, я щось маю тобі казать (І. Неч.-Лев.).
  3. Ні вдень ні вночі не стихає клепання коси.
  4. Хоч варила не варила, аби добре говорила.
| | | Другий член протиставляється першому й виражає причину, наслідок, доповнення, раптову зміну подій (перед ним можна вставити сполучник а, але). | Ні, не вагання – рівновага стала долею митця (Є. Плужник). | | | Між значно поширеними або далекими за змістом ОЧР. | Сидить батько кінець стола, на руки схилився; не дивиться на світ божий; тяжко зажурився (Т. Шевченко). | |

ОЧР із узагальнювальними словами (УС)
Найчастіше УС – займенники все (усе), всі (усі), ніхто, ніщо;
прислівники скрізь, всюди, завжди, ніколи, ніде; рідше – словосполучення

| | | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **УС: ОЧР.** | Захоплююся всяким птаством: деркачами, перепілками, куликами, курочками. | | **ОЧР – УС.** | Деркачами, перепілками, куликами, курочками – усяким птаством я захоплююся. | | **УС: ОЧР – …** | Усяке птаство: деркачі, перепілки, кулики, курочки – викликає в мене захоплення. | | **УС, як-от/а саме/наприклад: ОЧР – …** | Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було викосити косою в траві (О. Довженко). | # Відокремлені члени речення | **Додатки** Починаються словами КРІМ, ОКРІМ, ОПРІЧ, ЗАМІСТЬ, ЗА ВИНЯТКОМ, ЗОКРЕМА, ОСОБЛИВО, НА ВІДМІНУ ВІД, НАПРИКЛАД: На світі все знайдеш, крім рідної матері. | | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **Обставини** | | | Відокремлюються | НЕ відокремлюються | | 1. Виражені дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом: Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині (М. Рильськ.). | 1. Виражені дієприслівником зі значенням способу дії (як? Яким способом?) і стоять безпосередньо після присудка або в абсолютному кінці речення: Я йшов не поспішаючи. | | 2. Уточнюючі обставини місця, часу чи способу дії (дві обставини: перша – ширша за значенням; друга – вужча): Десь далеко, за темною смугою лісу, обізвався грім (С. Васильч.). | 2. Якщо дві обставини різні за значенням (наприклад, часу й місця) або якщо перша обставина вужча за значенням, а друга – ширша: Серед ночі над степом ані хмаринки (В. Підмог.); За темною смугою лісу десь далеко обізвався грім. | # Означення (ОЗ) й означуване слово (ОС) | **ОС, ОЗ.** | **Стіл**, застелений червоним сукном, стояв посеред кімнати. | | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------ | | **ОЗ ОС.** | Застелений червоним сукном **стіл** стояв посеред кімнати. | | **ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!**Перед непоширеними означеннями, що стоять наприкінці речення, ставиться, як правило, **тире**. | | |

Тире стоятиме зокрема й тоді, якщо ОЗ виражене інфінітивом і перед ним можна вставити а саме:
Це вже звичка в мене така – поговорити! (Б. Харчук).
Примітка. Якщо перед ОЗ, вираженим інфінітивом, не можна вставити а саме, воно НЕ відокремлюється (Лунає команда рушати).

| | | **ВИНЯТКИ (ОЗ, ОС):** | | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | 1. ОС = особовий займенник (навіть пропущений). | Щасливі, **ми** співали. Невідомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся (М. Стельм.). | | 2. ОЗ відділене від ОС іншими членами речення. | Осяяний сонцем, перед нами розкривався зовсім новий **світ** (О. Довж.). | | 3. ОЗ має обставинний відтінок (можна поставити питання чому?, а перед означенням – слова будучи, бувши). | Стомлена з дороги, **дівчинка** заснула. | | 4. ОЗ виражене іменником у непрямих відмінках. | Вийшов з хати дід Грицай, в одній сорочці, в крамних синіх штанях (І. Неч.-Лев.). | |

5. Перед ОС уже є означення.

Примітка. Якщо перед ОС немає означення, то відокремлення залежить від бажання автора.

|

Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Укр.).
Огні переможні, урочі прорізали темряву ночі.
Огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі.

| # Прикладка | **Прикладка** (узгоджене означення; виражаючи ознаку предмета, дає йому другу назву) | | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | |

Відокремлюється в тих же випадках, що й означення (адже є його різновидом).
Варто лише пам’ятати:

| | | 1. Прикладки, уведені словами **або, тобто, чи, наприклад, особливо, на ім’я, на прізвище, як-от, а саме** відокремлюються комами. | Історія про Чіпку, або як не варто боротися з неправдою. | | 2. Прикладка з відтінком причини (чому?), яка найчастіше стоїть на початку речення, відокремлюється; зі значенням у ролі кого? у ролі чого? – НІ. |

Порівняйте: Як досвідчений учитель, Яків Михайлович складає контрольні роботи так, що списати просто нема звідки.
Тут ідеться про Шевченка як художника.

| |

3. Не відокремлюються власні назви, якщо вони стоять після ОС.
Примітка. Відокремлення можливе, якщо воно вживається для уточнення.

|

Письменник Микола Гоголь народився в Україні.
Мій друг, Лазер Тарас, вирішив завжди бути чесним із собою.

| # Вставні та вставлені конструкції |

Вставні та вставлені конструкції
(слова, словосполучення, речення)

| | | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | Завжди вставні слова | Ніколи не бувають вставними слова | Залежно від контексту бувають вставними або ні | |

по-перше, по-друге й под.,
мабуть,
отже,
щоправда,
крім того,
а втім;
однак, одначе, проте
(у середині простого речення)

|

приблизно,
майже,
адже,
навіть,
принаймні, все-таки,
якраз, мовби, неначе, нібито,
причому, притому,
тож, саме, особливо,
тільки, цебто

| правда, кажуть, може, звичайно, здається, можливо, видно, навпаки, справді, очевидно, безперечно, нарешті, зрештою, певно, на щастя, виходить й ін. | |

УВАГА! ПОРІВНЯЙ!

…, і, вставне слово, …
…, а (але) вставне слово, …

Наприклад: Я біг, біг, і, нарешті, прибіг. Він мені, може, друг, а може, і ні.

| | | |

ЗАУВАЖТЕ! Вставлені конструкції беруть у дужки, рідше відокремлюють із обох боків за допомогою тире (коли вимовляються підвищеним тоном):
Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині (Т. Шевч.).
Орю свій переліг – убогу ниву! – та сію слово (Т. Шевч.).

| | | # Звертання |

Звертання
(поширене й непоширене)

| | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | |

Знак оклику, велика літера
(оклична інтонація)

| Україно! Ти для мене диво! (В. Сим.). | |

Кома, мала літера
(вимовляються без особливої сили)

| Ти мене, кохана, проведеш до поля… (М. Рильськ.). | |

НЕМАЄ КОМИ ПРИ ВИГУКАХ:
1. О, ой, ох, ну вжиті в ролі підсилювальних часток

2. Вигук стоїть перед особовим займенником, після якого є звертання

|

1. О слово! Будь мечем моїм! (Олександр Олесь).

2. Ой ви, сльози, дрібні сльози! Ви змиєте горе (Т. Шевч.)

| # Типові помилки в словосполученнях і реченнях | **Помилкове вживання** | **Правильне вживання** | | --------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------- | | Дублювання значення (тавтологічні словосполучення) | | | багаточисельні/малочисельні відвідувачі | численні/нечисленні відвідувачі | | бурхливі овації | овації | | вільна вакансія | вакансія | | внутрішній інтер’єр | інтер’єр | | головний лейтмотив | лейтмотив | | долоні рук | долоні | | завзятий ентузіазм | ентузіазм | | кілька років тому назад | кілька років тому | | майстерний віртуоз | віртуоз | | моя власна думка | моя думка / власна думка | | моя автобіографія | моя біографія / автобіографія | | пам’ятний сувенір | сувенір | | передовий авангард | авангард | | перший дебют | дебют | | повний аншлаг | аншлаг | | прейскурант цін | прейскурант | | розумний вундеркінд | вундеркінд | | у квітні місяці | у квітні | | Порушення сполучуваності слів | | | зайняли перше місце | посіли перше місце | | одержали освіту | здобули освіту | | на протязі року | протягом року | | Уживання слів у невластивому значенні | | | вірні рішення | правильні рішення | | рахую, що… | уважаю/вважаю, що | | задати запитання | поставити запитання | | Уживання слів, не властивих українській мові | | | цікаві міроприємства | цікаві заходи | | думки співпадають | думки збігаються | | Недоречне вживання прийменника ПО | | | дослідження по математиці | дослідження з математики | | заняття по біології | заняття з біології | | контрольна робота по українській літературі | контрольна робота з української літератури | | чемпіон по шахам | чемпіон із шахів | | інспектор по техніці безпеки | інспектор із техніки безпеки | | заступник по виховній роботі | заступник із виховної роботи | | по моїй вині | з моєї вини | | по всякому поводу | з будь-якого приводу | | проживати по адресу | проживати за адресою | | писати по зразку | писати за зразком | | по дорученню вчителя | за дорученням учителя | | перший по списку | перший за списком | | пливти по течії | пливти за течією | | по стану здоров’я | за станом здоров’я | | філолог по спеціальності | філолог за спеціальністю | | зупинка по вимозі | зупинка на вимогу | | по вашому проханню | на ваше прохання | | приємний по смаку | приємний на смак | | по мірі того як | у міру того як | | заходи по покращенню | заходи для покращення | | пропустити по хворобі | пропустити через хворобу | | трапилось по непорозумінню | трапилося через непорозуміння | | по сімейним обставинам | через сімейні обставини/у зв’язку з сімейними обставинами | | по поверненні додому | після повернення додому/повернувшись додому | | по закінченні строку | після закінчення строку | | прийшлося по смаку | припало до смаку | | по цей день | донині/дотепер/досі | | робота не по силам | робота не під силу | | повідомити по телефону | повідомити телефоном | | послати по пошті | послати поштою | | саме по собі зрозуміло | само собою зрозуміло | | Конструкції, у яких залишається прийменник ПО | | | йти по дорозі (дорогою) | | | піти по хліб, по воду, по допомогу… | | | пливти по річці, по морю (річкою, морем) | | | наказ по школі (інституту, заводу) | | | по гарячих слідах | | | по можливості, по змозі | | | одержувати по тисячі гривень | | | орієнтуватися по компасу, по зірках | | | родич по батькові, по матері… | | | черговий по школі, по вокзалу… | | | читати по складах | | | різьба по дереву | | | стояти по одному, по двоє… | | | ім’я по батькові | | | по чайній ложці | | | по коліна у воді | | | видно по очах | | | по обіді / після обіду | | | чинити по совісті | | | Уживання одного прийменника в значенні іншого | | | коштувала біля ста гривень | коштувала приблизно сто гривень | | Неправильне вживання відмінкових форм | | | випасати конів | випасати коней | | не побачити грузин | не побачити грузинів | | не помітити болгарів | не помітити болгар | | крутити коліщатом | крутити коліщам | | їздити по містам, по селам… | їздити по містах, по селах (містами, селами) | | кліпати очами | кліпати очима | | стенати плечами | стенати плечима | | Неправильне керування | | | вчити чому | вчити чого | | глузувати над ким | глузувати з кого | | дивуватися чому | дивуватися з чого | | дякувати кого | дякувати кому | | захворіти чим | захворіти на що | | знущання над малим бізнесом | знущання з малого бізнесу | | зраджувати кому | зраджувати кого | | кепкувати над ким | кепкувати з кого | | не чути що | не чути чого | | одружитися на кому | одружитися з ким | | перетворитися в щось | перетворитися на щось | | постачати кого чим | постачати кому що | | радіти чому | радіти з чого | | сміятися над ким | сміятися з кого | | уподібнюватися кому | уподібнюватися до кого | | Неправильне сполучення іменника з числівником | | | двоє листів | два листи | | два хлопця, три стільця, чотири вчителя | два хлопці, три стільці, чотири вчителі | | сто грам | сто грамів | | двадцять три киянини, тридцять чотири львів’янини | двадцять три киянина, тридцять чотири львів’янина | | семеро грузин | семеро грузинів | | п’ятеро болгарів | п’ятеро болгар | | чотири банана, апельсина… | чотири банани, апельсини… | | одна ціла п’ять десятих бананів | одна ціла п’ять десятих банана | | Неправильне узгодження підмета й присудка | | | Ви правильно говорила про це. | Ви правильно говорили про це. | | Ігор із батьком говорив про погоду. | Ігор із батьком говорили про погоду. | | За нашу пропозицію проголосували більшість. | За нашу пропозицію проголосувала більшість. | | Більша половина друзів просили почекати. | Половина друзів просила почекати. | | Більшість абітурієнтів будуть зараховані до складу студентів інституту. | Більшість абітурієнтів буде зарахована до складу студентів інституту. | | Неправильна побудова речень із дієприслівниковим зворотом | | | Ідучи до школи, почався дощ. | Коли я йшов до школи, почався дощ. | | Порушення цілісності дієприкметникового звороту | | | Вражений Валентин словами вчителя, захопився історією своєї країни. | Вражений словами вчителя, Валентин захопився історією своєї країни. | | Відрив підрядного означального речення від пояснюваного слова | | | Я порадив колегам бути уважнішими в доборі ілюстрацій, що працюють у другу зміну. | Я порадив колегам, які працюють у другу зміну, бути уважнішими в доборі ілюстрацій. | | Неправильне використання в реченні форм на -но, -то | | | Закон прийнято Верховною Радою. | Верховна Рада прийняла Закон. | # Складнопідрядні речення | **№ з/п** | **Вид** | **Засоби зв’язку / питання** | **Приклади** | | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------ | ---------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | І. | **Означальні** | який? чий? котрий? | Бачу завдання (яке?), яке варто зробити. | | ІІ. | **З’ясувальні** | питання непрямих (усіх, крім називного) відмінків іменника | Знаю (що?), що не варто засмучуватися. | | ІІІ. | **Обставинні** | | | | Орієнтуємося на засіб зв’язку | | | | | 1. | **допустові** | хоч, хоча, незважаючи на те що, дарма що |

Прийшов, хоч і не кликали.
Робив, незважаючи на те що заважали.
Готувався, дарма що не хотілося.

| | 2. | **наслідкові** | …, так що\* | Радість наповнила мене вщерть, так що дихати було складно. | | \*Якщо кому поставити після ТАК перед ЩО, то це буде підрядне міри і ступеня: Радість наповнила мене вщерть так, що дихати було складно. | | | | | Орієнтуємося на питання | | | | | 3. | **місця** | | Ми підемо (куди?), де життя даруватиме нам радість | | 4. | **часу** | коли? відколи? доки? як довго? | Я буду готовий тебе зустріти (коли?), коли ти прийдеш. | | 5. | **способу дії** | як? яким чином? яким способом? | Так маєш (як?), як дбаєш. | | 6. | **міри й ступеня** | скільки? наскільки? якою мірою? | Хотів би я так закричати (наскільки сильно?), щоб усі почули. | | 7. | **порівняльні** | як? подібно до чого? | Наприклад, Плекайте мову (як?), мов парость виноградної лози. | | 8. | **мети** | з якою метою? для чого? навіщо? | Хочу вивчитися (для чого?), щоб стати відомим на весь світ. | | 9. | **причини** | чому? через що? з якої причини? | Вчуся (чому?), бо інакше не здобуду кращого майбутнього. | | 10. | **умови** | за якої умови? | Ми могли б бути успішнішими (за якої умови?), якби вчилися наполегливо. | # Розділові знаки у складнопідрядному та складносурядному реченнях | Знак | Правило | Приклади | | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | | **між частинами складносурядного** (сполучники і; й; та; та й; також; ні-ні; ані-ані; не тільки…, а й; як…, так і; а; але; проте; зате; однак; або; чи; або-або; чи-чи; то-то; не то - не то; чи то - чи то; хоч-хоч й ін.) **і складнопідрядного** (сполучники бо; через те, що; тому, що; що; як; ніби; мов; наче; нібито; мовбито; хоч; дарма що; незважаючи на те, що; якби; якщо; коли б; як тільки; щоб; аби; як тільки й ін.) речень. |

Цвітуть картоплі, і мак по них цвіте (О. Гончар).

Моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани (Л. Костенко).

| |

БЕЗ

| 1. Між частинами складного речення, з’єднаними одиничним сполучником, якщо вони **мають спільне слово** (найчастіше – обставина, також спільними можуть бути частки, вставні слова) або **речення**. |

Вдосвіта знов загули на морозі сосни і закричали півні на горищах (Г. Тютюнник).
…Поніс Гонта дітей своїх, щоб ніхто не бачив, де він синів поховає і як Гонта плаче (Т. Шевченко).

| | 2. Між частинами складного речення, з’єднаними одиничним сполучником, якщо **речення питальне, спонукальне чи окличне.** |

Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М. Рильський).
Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка? (М. Стельмах).

| | | | | | | | Між **ускладненими або далекими за змістом частинами.** | Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи (Марко Вовчок) | | | Якщо друга частина виражає **висновок чи наслідок** того, про що йдеться в першій частині й **вимовляється з підкресленою інтонацією.** |

Настане час – і піде все в архів (Л. Костенко).
Коли їм сумно – хай вони сумують (Л. Костенко).

| | **УВАГА!** | | | |

1. Якщо в складному реченні збігаються два сполучники, кома між ними ставиться тільки тоді, коли частину, яка починається другим сполучником, можна опустити («викинути») без шкоди для всього речення. Порівняйте:

2. Кома також не ставитиметься, якщо перший сполучник протиставний та (=але), а, але, зате, проте, однак: Мій біль бринить, зате коли сміюся, То сміх мій рветься джерелом на волю (О. Теліга).

| | | | **«Підступне» слово ЯК** | | | | **Кома** | **немає коми** | | | 1. У зворотах **як завжди, як звичайно, як і раніше, як правило, як виняток, як (мов) навмисне, як (наче) один:** Всі, як один, повертали голови до дверей (М. Коцюб.) 2. Якщо порівняльний зворот із як можна перетворити на підрядне речення: Я квітку не можу зірвати, бо їй, як \[болить] людині, болить (В. Сосюра). 3. Не забувайте про прикладку з обставинним відтінком! | 1. У сталих висловах **холодний як (мов) лід, білий як сніг, блідий як (наче) стіна, почервонів як рак, упав як підкошений, зробив як слід, роби як хочеш, дивиться як баран (теля) на нові ворота:** Як муха в окропі вертишся цілий день (Панас Мирний). 2. Між підметом і присудком: А голос у дівчини як тої скрипки спів. Ти вся була як щастя птиця. | | # Розділові знаки у безполучниковому складному реченні | Знак | Ознаки БСР | Підказка | Приклади | | | --------- | ---------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | інтонація | смислові зв’язки | | | | | | переліку | одночасність, послідовність чи спільність дії |

1. Частини БСР віддалені за змістом.
2. Речення поширені, усередині вже мають розділові знаки.

|

1. Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови (Т. Шевченко).
2. То ж дикий терен, при дорозі зростивши листячко лапате, почав під каменем суворим гаряче місце колупати; скрутивши пружно стебла гнучі, він ліз, і рив, забувши втому (А.Малишко).

| | | пояснювальна | друге речення доповнює, розкриває, пояснює, конкретизує зміст першого; друге речення вказує на причину дії першого |

1. Друга частина БСР пояснює, доповнює першу, розкриває її зміст.
2. Друга частина БСР вказує на причину, підставу того, про що говориться в першій частині.
3. У першій частині є дієслова знати, чути, бачити, розуміти, вирішувати, дивуватися, дивитися, які вимагають доповнення свого змісту в наступній частині.

|

1. Серце забилося радісно: ми під’їжджали до моря.
2. Рибалки майже не полювали: звірі й птахи жили на острові вільно.
3. Глянь, моя мила: зорі повисли над Дніпром (П. Тичина).

| | | зіставлення | зіставлення, протиставлення, причини й наслідку, умови, порівняння, часу, зміна подій, висновок |

1. При зіставленні чи протиставленні.
2.При швидкій зміні подій чи несподіваному наслідку.
3. Якщо в першій частині зазначається час, умова, наслідок того, про що говориться в другій частині.
4. Якщо зміст другої частини порівнюється зі змістом першої.

|

1. На небі сонце – серед нив я (М. Коцюбинський). – Зіставлення.
Ще сонячні промені сплять – досвітні вогні вже горять (Леся Українка). – Різке протиставлення. 2. Рано вдарили морози – ліс знову зазеленів.
3. Прийшов ранок – збудились дороги (час). Дмитра день без снігу – ще не буде зими (умова). Грім гримить – земля тремтить (причина й наслідок).
4. Подивилась ясно – заспівали скрипки (П. Тичина).

| # Стилі сучасної української літературної мови | **Стиль** | **Основне призначення** | **Ознаки** | **Жанри** | | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **Художній** – це мова художньої літератури | різнобічний вплив на думки і почуття людей за допомогою художніх образів |

На лексичному рівні в ньому вживається все словникове багатство української мови. Художньо-літературне мовлення багате на епітети, метафори, порівняння й ін. зображувальні засоби. Із певною художньою метою можуть уживатися діалектна та професійна лексика, фразеологізми. Художній стиль послуговується різними типами речень за будовою, метою висловлювання, за відношенням змісту речення до дійсності.

| трагедія, комедія, драма, роман, повість, оповідання, новела, поема, вірш й ін. | | **Офіційно-діловий** – це мова ділових паперів, що використовуються в офіційному спілкуванні між державами, установами, приватною особою і установою і регулюють їх ділові взаємини | регулювання офіційно-ділових відносин |

Лексика стилю здебільшого нейтральна, уживається в прямому значенні. Залежно від того, яку саме галузь суспільного життя обслуговує офіційно-діловий стиль, він може містити суспільно-політичну, професійно-виробничу, науково-термінологічну лексику. Синтаксис стилю характеризується вживанням речень різної будови з прямим порядком слів; запроваджується поділ тексту на пункти, підпункти.

| закон, кодекс, устав, наказ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт, інструкція, лист, список, перелік, накладна тощо, а також виступи на зборах, наради, прес-конференції, бесіди з діловими партнерами | | **Науковий** – різновид літературної мови, що обслуговує сферу й потреби науки | пізнання та інформування мовців | Точність, логічність, інформативна насиченість, об’єктивність й аргументованість викладу, відсутність образності. Широке використання науково-термінологічної лексики, слів із абстрактним значенням і слів іншомовного походження. Членування тексту на розділи, підрозділи, параграфи, введення формул, таблиць, діаграм. | Дисертація, монографія, наукова стаття, підручник, посібник, анотація тощо. | | **Публіцистичний (стиль масової інформації, стиль мас-медіа)** – це функціональний різновид літературної мови, яким послуговуються в засобах масової інформації (газетах, часописах, пропагандистських виданнях) | обговорення, відстоювання і пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, формування відповідної громадської думки, сприяння суспільному розвитку | популярний, чіткий виклад, орієнтований на швидке сприймання повідомлень, на стислість і зрозумілість інформації, використання суспільно політичної лексики: державність, громадянин, поступ, єдність, національна ідея, актуальність тощо. Типовими є емоційно забарвлені слова, риторичні запитання, повтори, фразеологічні одиниці, що зумовлюють емоційний вплив слова. Тон мовлення пристрасний, оцінний. | виступ, нарис, публіцистична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія, репортаж | | **Розмовний** – обслуговує офіційне й неофіційне спілкування людей, їх побутові потреби | обмін інформацією, думками, враженнями, прохання чи надання допомоги, виховний вплив | широке використання побутової лексики, фразеологізмів, емоційно забарвлених і просторічних слів, звертань, вставних слів і словосполучень, неповних речень. Для розмовно-побутового мовлення характерне порушення літературних норм, уживання русизмів, вульгаризмів, жаргонізмів, неправильна вимова слів. | | | **Конфесійний** – стильовий різновид української мови, що обслуговує релігійні потреби суспільства | вплив на душевні переживання людини | Мова багата на епітети, порівняння, метафори, слова з переносним значенням. Для підкреслення урочистості використовуються речення зі зворотним порядком слів, поширені повтори слів. | Біблія, житія, апокрифи, проповіді, послання, молитви, тлумачення Святого Письма | # Способи зв’язку речень у тексті 1\) займенники: Восени відлітають птахи. **Вони** летять у вирій.\ \ 2\) прислівники: Я любив її давно. **Тоді** цвіли луги.\ \ 3\) сполучники, сполучні слова: Не хотів залишати рідний дім. **Але** залишив.\ \ 4\) синоніми (у тому числі й контекстуальні), перифрази: Я захоплююся поезією Василя Стуса. **Дисидент** життя віддав за те, у що вірив. Видобували нафту. **Чорне золото** коштує чимало.\ \ 5\) лексичні повтори, спільнокореневі слова: Ми всі любили Наталку. **Наталка** уміла співати так, як ніхто не вмів. Природа наша напрочуд різноманітна. **Різноманітність** ця зумовлена географічним розташуванням України.\ \ 6\) метафора та її різновиди (метонімія, синекдоха): Євросоюз радо зустрів українську делегацію. **Брюссель** так вітав розвиток демократії в нашій державі. # Контрольний список до власного висловлення у форматі ЗНО Написавши власне висловлення на запропоновану тему, перевірте, чи наявні в ньому всі необхідні елементи. | **Структурний елемент** | **Змістове наповнення** | **Відмітка про наявність: ˅** | | | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | - | | ЗМІСТ | | | | | 1.Теза | Відповідає темі | | | | Охоплює всі аспекти теми | | | | | Починається зі вставної конструкції (на мою думку / я вважаю / я переконаний(а)…) | | | | | 2. Перший аргумент | Це доказ, який підтверджує моє міркування, обґрунтовує тезу | | | | Починається зі вставного слова (по-перше / із одного боку…) | | | | | 3. Приклад із літератури | Мій приклад починається зі слів Яскравим прикладом на підтвердження моєї думки є… (або іншої адекватної конструкції) | | | | Я вказав(ла) автора й назву твору / режисера фільму тощо | | | | | Я вказав(ла) проблему, порушену письменником і художній образ, через який проблему розкрито (ім’я героя) | | | | | Мій приклад мотивований (пояснено, як він розкриває сутність проблеми) | | | | | У моєму прикладі немає змістових помилок (перекручень фактів, недостовірних відомостей тощо) | | | | | 4. Другий аргумент | Мій другий аргумент не суперечить першому і тезі | | | | Мій другий аргумент не дублює перший, не перефразовує його зміст | | | | | Починається зі вставного слова (по-друге / із іншого боку…) | | | | | 5. Приклад із історії (життя) | Мій приклад починається зі слів Наприклад / Прикладом цього може слугувати… (або іншої адекватної конструкції) | | | | Мій приклад мотивований (пояснено, як він розкриває сутність проблеми) | | | | | У прикладі названо подію, що розкриває сутність проблеми, персону, яка з проблемою пов’язана | | | | | У моєму прикладі немає змістових помилок (перекручень фактів, недостовірних відомостей тощо) | | | | | 6. Висновок | Мій висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів | | | | Починається з “Отже, …” або іншої адекватної конструкції. | | | | | 7. Логічність і послідовність | У тексті мого висловлення 4 абзаци: на початку перед тезою, перед першим аргументом із першим прикладом, перед другим аргументом із другим прикладом, перед висновком. | | | | Я не суперечу самому(ій) собі в змісті твору (не змінюю позицію в процесі обґрунтування). | | | | | Попередні речення мого висловлення є смисловим підґрунтям для подальших. | | | | | МОВЛЕННЄВЕ ОФОРМЛЕННЯ | | | | | 9. Пунктуація | Я перевірив(ла) розстановку розділових знаків (просте, просте ускладнене речення, складне речення); якщо я сумнівався(лася) у розділовому знакові, перебудував(ла) речення так, щоб уникнути сумнівної ситуації. | Я перевірив(ла) розстановку розділових знаків (просте, просте ускладнене речення, складне речення); якщо я сумнівався(лася) у розділовому знакові, перебудував(ла) речення так, щоб уникнути сумнівної ситуації. | | |

Особливу увагу я приділив(ла):

| | | | | 10. Лексика, граматика і стилістика | Я перевірив(ла) своє висловлення на дотримання евфонії (чергування у – в, з – із – зі, і – й – та, -ся – -сь, би – б, ж – же тощо). | | | | Слова в моєму висловленні узгоджуються правильно, особливу увагу я приділив(ла) поєднанню числівників із іменниками. | | | | | У моєму висловленні немає невиправданих повторів слів (нагромадження спільнокореневих слів), я уникаю недоречної тавтології. | | | | | Я перевірив(ла) своє висловлення на наявність русизмів, кальок, недоречних мовленнєвих штампів. | | | | | ІНШЕ | | | | | Я пишу розбірливо, намагаюся зробити почерк таким, щоб його прочитав не я один | | | | | Я пишу охайно, не роблю виправлень (або вношу акуратні виправлення, їх не більше ніж 4) | | | |