РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

Знак
Ознаки БСР
Підказка
Приклади
інтонація смислові зв’язки

,

переліку одночасність, послідовність чи спільність дії 1. Частини БСР віддалені за змістом.
2. Речення поширені, усередині вже мають розділові знаки.
1. Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови (Т. Шевченко).
2. То ж дикий терен, при дорозі зростивши листячко лапате, почав під каменем суворим гаряче місце колупати; скрутивши пружно стебла гнучі, він ліз, і рив, забувши втому (А.Малишко).

:

пояснювальна друге речення доповнює, розкриває, пояснює, конкретизує зміст першого; друге речення вказує на причину дії першого 1. Друга частина БСР пояснює, доповнює першу, розкриває її зміст.
2. Друга частина БСР вказує на причину, підставу того, про що говориться в першій частині.
3. У першій частині є дієслова знати, чути, бачити, розуміти, вирішувати, дивуватися, дивитися, які вимагають доповнення свого змісту в наступній частині.
1. Серце забилося радісно: ми під’їжджали до моря.
2. Рибалки майже не полювали: звірі й птахи жили на острові вільно.
3. Глянь, моя мила: зорі повисли над Дніпром (П. Тичина).

зіставлення зіставлення, протиставлення, причини й наслідку, умови, порівняння, часу, зміна подій, висновок 1. При зіставленні чи протиставленні.
2.При швидкій зміні подій чи несподіваному наслідку.
3. Якщо в першій частині зазначається час, умова, наслідок того, про що говориться в другій частині.
4. Якщо зміст другої частини порівнюється зі змістом першої.
1. На небі сонце – серед нив я (М. Коцюбинський). – Зіставлення.
Ще сонячні промені сплять – досвітні вогні вже горять (Леся Українка). – Різке протиставлення. 2. Рано вдарили морози – ліс знову зазеленів.
3. Прийшов ранок – збудились дороги (час). Дмитра день без снігу – ще не буде зими (умова). Грім гримить – земля тремтить (причина й наслідок).
4. Подивилась ясно – заспівали скрипки (П. Тичина).