Головні члени речення
Підмет
Присудок
Способи вираження простого підмета: іменна частина мови (найчастіше – іменник, займенник), інша частина мови в значенні іменника):
  • Кохана спить (прикметник → іменник).
  • Шість ділиться на три (числівник → іменник).
  • Жити – це щастя. І кожне оте його «цілуй!» відлунювало в серці (інфінітив, дієслово → іменник).
  • «Немає» – слово, як полин, гірке (присудковий прислівник → іменник).
  • Гучне «ура» покотилося по місту (вигук → іменник).
Способи вираження простого дієслівного присудка:
  1. способове дієслово або аналітична форма:
    Ігор прийшов.
    Будемо чекати Оленку.
  2. Фразеологізм: Вони зуби з’їли на цьому.
Способи вираження складеного підмета:
  1. Слово з кількісним значенням + іменник:
    Двоє друзів заснули. Кілька друзів заснули.
  2. «Хтось із кимось» (присудок у множині!):
    Друг із подругою заснули.
    Друг із подругою заснув.
  3. «Хтось із них»: Хтось із друзів заснув.
  4. Два займенники: Усі ми заснули.
  5. Фразеологізм*: Бити байдики – це ледарювати.
  6. Складна назва*: Чумацький Шлях – сузір’я
  7. Цитата*: «Ще не вмерла України…» – линуло в залі.

* Примітка. Академічне мовознавство розглядає ці моделі як лексикалізовані сполуки в позиції простого підмета.
Складений іменний присудок:
дієслово-зв’язка
(бути, становити, ставати, робитися, здаватися, називатися, вважатися, залишатися…)
+
іменна частина
(іменник, прикметник, числівник, займенник, дієприкметник)
Приклади:
Вона є студенткою. Вона студентка.
Він зробився невидимим.

Складений дієслівний присудок:
допоміжні дієслова/короткі прикметники/присудкові прислівники
(стати, почати, могти, хотіти, намагатися, продовжувати… / певен, ладен, згоден, рад, готов, годен… / треба, можна, доцільно, необхідно…)
+
інфінітив
Приклади:
Ігор почав уже щось розуміти.
Про футбол він згоден говорити цілий день.
Можна працювати відразу.
УВАГА!
Правильно визначений підмет можна замінити займенниками він, вона, воно, вони. Якщо така заміна неможлива, це не підмет, а інший член речення.

Порівняймо такі речення:

Інститут розташований на бульварі Тараса Шевченка.
Інститут збудовано.

У першому реченні слово «інститут» – підмет, бо я можу сказати ВІН розташований на бульварі Тараса Шевченка, а в другому – така заміна неможлива; правильно буде сказати ЙОГО збудовано, отже, тут «інститут» – не підмет, це додаток.
Не кожен інфінітив вказує на наявність складеного дієслівного присудка. Для того щоб не плутатися, потрібно аналізувати діяча й послідовність дії або дій.

Якщо діяч один, а дія одночасна – це складений дієслівний присудок. Якщо діячі різні або дії виконуються послідовно – це простий дієслівний присудок, а інфінітив є обставиною, додатком чи означенням. Порівняймо такі речення:

Я хочу спати.
Дівчина пішла плавати.
Лунає команда рушати.
Вас просили почекати.